Образ Матері-Церкви
Використано форму голосіння-ляменту, плачу (образи і мотиви народних голосінь, образи болю, ритмічна структура). Цей прийом був використаний у творчості Г.Смотрицького та Клірика Острозького.
Головний мотив плачу: звинувачення відступників і оплакування власної долі. Образ Матері-Церкви – образ скривдженої дітьми вдови.
Мати-Церква звертається з гірким докором до Іпатія Потія, в уста якого вкладено самообвинувачення.
Церква висловлює думку, що перехід єпископів до католицизму – це відмова синів від рідної матері і визнання мачухи.
Використав антіватіканське спрямування творів Петрарки, Платіні, Баптіста та ін. Перекладає вірш Петрарки, у якому Рим показаний як джерело нещасть, матір зради, жорстока тюрма для добрих.
Уривок з Петрарки:
Рим джерело нещастя, дім гніву повний, школа єресей, змінливий храм сект –
Ти був Римом, став фальшивим Вавилоном,
З котрого стільки смутку несеться у всі сторони!
Мати обманств, найчорніша в”язниця для добрих,
Покров і пильна мамка неправди!
Пекло для живих і в будуччині велике диво,
Коли не знищить тебе гнів Христа!
В убожестві й чистоті положені були твої підвалини,
Але ти їх нищиш рогами своєї гордости.