Основа: звичай руських богомольців відвідувати Святі місця (спільний для всіх народів Середньовіччя): Палестину, Єрусалим та інші, пов”язані з життям та служінням Ісуса Христа.
Паломництво вважалося подвигом особливого благочестя. За церковним статутом св. Володимира паломники належали до числа “людей церковних”. Прирівнювалися до духовенства. Перший руський паломник – печерський ігумен Варлаам (1062).
Паломники (пілігріми, каліки перехожі) – богомольці, що були у Святих місцях. Поверталися з пальмовою гілкою, яку тримали під час заутрені біля Гроба Господня у вербну неділю.
Значення паломництва:
-
розширювало діапазон світогляду як самих паломників, так і людей, що з ними спілкувалися;
-
було засобом міжнародного літературного обміну.
-
Мета твору: написане для тих, хто, почувши розповідь про Святі місця, душею і думкою полине до них і отримає однакову втіху разом з тими, хто ходив туди.
-
„Ходіння” Даниїла було надзвичайно популярним: вносилося у твори інших паломників. У деяких списках автора називають святим, а Ходіння – житієм (у ХVІІ ст. твір було введено до складу Великих Четьїв Міней митрополита Макарія).
-
▼▼▼
-
Даниїл на початку ХІІ ст. заклав основи жанру „хоженій” в його давньоруському варіанті, які протягом тривалого часу вважалися майже канонічними.
-
Оригінал невідомий. Зберігся у кількох редакціях і багатьох списках (≈ 150). Найдавніший список датований 1475 року.
-
Безпосередній вплив візантійської літератури відсутній, бо слов”янських описів Святої землі не існувало, а грецькою мовою Даниїл не володів.
«Житіє и хожденьє Даниила, Руськыя земли игумена» (поч. ХІІ ст.). Твір написаний під враженням мандрівки до Святих місць у 1106-1108 рр. ігумена, можливо, Чернігівського монастиря. Представляючись «худшим», автор показує, що не вбачає у подорожі свою особливу заслугу. Далі говорить про умови і мету подорожі та описує святі місця. Наприклад, опис Єрусалима, Назарета, Віфлеєма, Єрихона. Патріотичні ідеї твору: Палестина в описі обряду, коли свічки ставилися за князів у ієрархічному порядку; автор називається ігуменом всієї Руської землі; подано порівняння з природою руської землі. Збереглося більше 100 списків пам’ятки, найдавніші з яких датовані ІІ половиною ХV ст. Автор – людина віруюча, благочестива, добра, але й гордовита. Стиль автора відзначений конкретністю, точністю опису баченого.
