Композиція:
-
Вступ морально-релігійного змісту, наповнений цитатами зі Святого Письма; звернення до дітей (з властивим топосом скромності); називає причину написання „Повчання”: відмова взяти участь у спільній боротьбі проти Ростиславичів;
-
Центральна дидактична частина: починається загальним філософським міркуванням про людинолюбство і милостивість Бога, про необхідність перемоги над злом. Практичні настанови стосовно соціальної практики князя, його господарської діяльності, поведінки в побуті;
-
Автобіографічна частина: своєрідний щоденник воєнних походів у хронологічній послідовності, перелік всіх підписаних мирних угод та опис власних „ловів” (полювань): „про труд”, який він „сповняв, шляхи верстаючи і на ловах із тринадцяти років”;
-
Заключна частина: роздуми автора про сенс людського життя;
-
Лист Володимира до Олега Святославича Чернігівського (Гориславича), який прославився своїми крамолами1. Йдеться про почуття скорботи батька, автор звертається до загальнолюдських почуттів свого ворога, просячи звільнити з полону його невістку. Однак при цьому говорить про примирення з Олегом во ім”я інтересів Русі: „Я тобі не ворог, і не месник... І мир я тобі пропоную, бо не хочу я лиха, але добра хочу всій братії нашій і землі Руській”.
Образ ідеального володаря:
-
священний обов”язок – турбота про благо своєї держави, її єдності, строге і беззастережне достримання клятв і домовленостей;
-
турбота про благо церкви, адже вона є першою помічницею князя. Але не радить своїм дітям приймати постриг. Закликає дотримуватися релігійної обрядовості, адже покаянням, сльозами та милостинею можна спокутувати свої гріхи;
-
піклування про „убогих”;
-
справедливість: не давати „сильним погубити людину”;
-
працелюбність. У розумінні Мономаха праця – це перш за все воїнський подвиг і заняття полюванням, адже в таких умовах гартується тіло і душа людини. Сам здійснив 83 великих походи, заключив 20 мирних угод;
-
лицарська честь: давати клятву, якщо впевнений, що дотримаєшся її, не порушувати даного слова;
-
освіченість. Як приклад, батько Всеволод, який, сидячи вдома, вивчив п”ять іноземних мов: „Не забувайте того доброго, що вмієте, а чого не вмієте, тому навчайтеся, як батько мій, дома сидячи, вивчив п”ять мов, у тому честь мав від інших країн. Лінь бо – мати всьому: що уміє, те забуде, а чого не вміє, того не навчиться. Добро діючи, не лінуйтеся ні на що добре, найперше – до церкви: хай не застане вас сонце в постелі”;
-
щедрість;
-
гарний сім”янин.
-
Час написання
Час |
Ім”я автора гіпотези |
Аргументи |
1099 |
Б.Рибаков |
Твір – своєрідна передвиборча програма князя, котрий претендував на київський престол. |
1117 |
М.Карамзін П.Толочко |
Перелік походів Мономаха доведений до 1117 р., а Мстислава названо „дитям новгородським”, а він переїхав до Білгорода саме у 1117 р. |
1124-1125 |
І.Єрьомін |
Початок „Повчання” – „сидя на санях”, тобто „готуючись до смерті”. Помер князь у 1125 р. |