«Повчання дітям» Володимира Мономаха: час і причини написання, композиція, образ ідеального князя, автобіографізм твору.

Композиція:

• Вступ морально-релігійного змісту, наповнений цитатами зі Святого Письма; звернення до дітей (з властивим топосом скромності); називає причину написання „Повчання”: відмова взяти участь у спільній боротьбі проти Ростиславичів;

• Центральна дидактична частина: починається загальним філософським міркуванням про людинолюбство і милостивість Бога, про необхідність перемоги над злом. Практичні настанови стосовно соціальної практики князя, його господарської діяльності, поведінки в побуті;

• Автобіографічна частина: своєрідний щоденник воєнних походів у хронологічній послідовності, перелік всіх підписаних мирних угод та опис власних „ловів” (полювань): „про труд”, який він „сповняв, шляхи верстаючи і на ловах із тринадцяти років”;

• Заключна частина: роздуми автора про сенс людського життя;

• Лист Володимира до Олега Святославича Чернігівського (Гориславича), який прославився своїми крамолами1. Йдеться про почуття скорботи батька, автор звертається до загальнолюдських почуттів свого ворога, просячи звільнити з полону його невістку. Однак при цьому говорить про примирення з Олегом во ім”я інтересів Русі: „Я тобі не ворог, і не месник... І мир я тобі пропоную, бо не хочу я лиха, але добра хочу всій братії нашій і землі Руській”.

Образ ідеального володаря:

• священний обов”язок – турбота про благо своєї держави, її єдності, строге і беззастережне достримання клятв і домовленостей;

• турбота про благо церкви, адже вона є першою помічницею князя. Але не радить своїм дітям приймати постриг. Закликає дотримуватися релігійної обрядовості, адже покаянням, сльозами та милостинею можна спокутувати свої гріхи;

• піклування про „убогих”;

• справедливість: не давати „сильним погубити людину”;

• працелюбність. У розумінні Мономаха праця – це перш за все воїнський подвиг і заняття полюванням, адже в таких умовах гартується тіло і душа людини. Сам здійснив 83 великих походи, заключив 20 мирних угод;

• лицарська честь: давати клятву, якщо впевнений, що дотримаєшся її, не порушувати даного слова;

• освіченість. Як приклад, батько Всеволод, який, сидячи вдома, вивчив п”ять іноземних мов: „Не забувайте того доброго, що вмієте, а чого не вмієте, тому навчайтеся, як батько мій, дома сидячи, вивчив п”ять мов, у тому честь мав від інших країн. Лінь бо – мати всьому: що уміє, те забуде, а чого не вміє, того не навчиться. Добро діючи, не лінуйтеся ні на що добре, найперше – до церкви: хай не застане вас сонце в постелі”;

• щедрість;

• гарний сім”янин.

• Час написання