Біблія – головний твір перекладної літератури Київської Русі Сьогодні увесь цивілізований світ сприймає Біблію (Святе Письмо християн) не лише як основну релігійну книгу християн та іудеїв, а й як одну з найдавніших пам’яток світової літератури. У колишньому Радян- ському Союзі Біблія була забороненою. Біблію називають Святим Письмом, Словом Божим, Одкровенням, Книгою Книг, Книгою спасіння. Вперше назвав ці книги Біблією Іоан Златоуст, константинопольський патріарх. Його сучасник – Ієронім (перекладач Біблії латиною) вживав вислів «божественна бібліотека», бо складається Біблія з 50 книг Старого Заповіту і 27 – Нового. Біблійні книги виникли в різні часи, і творили її представники шістдесяти поколінь – більше 40 авторів із різних соціальних верств (Мойсей – вихований у знатній єгипетській сім’ї, Петро – рибалка, Соломон – цар, Матвій – митник, Павло – рабин). Є навіть версія («Відродження», 1993, № 1), що частина Старого Заповіту написана жінкою – сорокалітньою аристо- краткою, що була придворною дамою царя Соломона. Створювалися Біблійні книги на трьох континентах – в Азії, Африці та Європі, трьома мовами: давньоєврейською, арамейською, грецькою. Писалися книги Біблії у ХІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н. е. (Мойсей своє «П’ятикнижжя» писав у пустелі, Єремія – у в’язниці, Лука – під час подорожей, Іоан – на острові Патмос, Давид написав частину книг під час військових походів).
Старий Заповіт Писаний давньоєврейською і частково арамейською мовами. Визнається іудеями і християнами. Старий Заповіт складають: П’ятикнижжя Мойсеєве, Буття, Вихід, Левіт, Числа, Второзаконня (Повторення Закону). Книги історичні: Ісуса Навина, Суддів, Рут, І і ІІ Самуїлові, І і ІІ Царів, І і ІІ Хроніки, книги Ездри, Неемії, Товита, Юдити, Естер, І і ІІ Макавеїв. Книги навчальні поетичні: Іова, Псалмів, Приповістей Соломонових, Еклезіастова (або Проповідника), Пісня над піснями (або Пісня Пісень), Мудрості, Сираха. Книги пророцькі: великих пророків: Ісайї, Єремії, Єзекіїля; малих пророків: Даниїла, Осії, Йоіла, Амоса, Овдія, Йони, Михея, Наума, Авакума, Софонії, Огія, Захарії, Малахії.
Новий Заповіт Складається з Чотириєвангелія (від святого Матвія, Марка, Луки, Іоана); Книг історичних: Дії святих апостолів; Послання апостола Павла: до римлян, І і ІІ до коринтян, до галатів, до єфесян, до филипян, до колосян, І і ІІ до солунян, І і ІІ до Тимофія, до Тита, до Филимона, до євреїв; Соборних послань: святого апостола Якова, І і ІІ святого апостола Петра, І і ІІ і ІІІ святого апостола Івана (Іоана), святого апостола Юди. Є тут і Книга пророцька: Об’явлення (Одкровення) Іоана Богослова (Апокаліпсис).
До наших днів не дійшли оригінали книг Біблії. Найдавніші списки єврейських рукописів датуються ІІ ст. до н. е. – І ст. н. е. Їх було знайдено на узбережжі Мертвого моря та в Єгипетській пустелі. Від VІІІ ст. н. е. до нас дійшов один з повних текстів Єврейської Біблії – рукопис масорецький (копія Х ст. зберігається в Санкт-Петербурзі).
В часи Київської Русі Біблія потрапила до нас як Кирило-Мефодіївський переклад. Найдавніші Біблії в Україні: Остромирове Євангеліє (1056-1057 рр.) – найдавніша писана кирилицею книга Новозавітна; Реймське Євангеліє (І частина ХІ ст.), що його вивезла дочка Ярослава Мудрого Анна до Франції; українською мовою Євангеліє було переписане у місті Пересоп- ниця (поблизу Рівного) – 1561 р. (Пересопницьке Євангеліє); Острозька Біблія (1581 р.). Перший переклад повної Біблії українською мовою здійснили П. Куліш, І. Нечуй-Левицький, І. Пулюй (1903 р., Відень). У 1962 р. – митрополит Огієнко Іван. В Україні особливим авторитетом користувався Псалтир, за яким учили дітей читати. Переспіви Псалтиря знаходимо у П. Гулака-Артемовського, М. Максимовича, Т. Шевченка, С. Руданського, І. Франка, П. Куліша, Лесі Українки, Ліни Костенко та інших письменників.
