До найважливіших психологічних параметрів особистості належать:
стійкість особистості (відносна сталість її психологічного складу, що дає можливість прогнозування поведінки особис тості, хоча може спостерігатися і певна пластичність та зміна її проявів);
єдність особистості (тісний зв’язок та взаємозв’язок психічних процесів, станів, властивостей. Особистість розвивається та формується в цілому, і кожна риса має сенс в залежності від її співвідношення з іншими рисами особистості. Наприклад, при поєднанні сміливості з почуттям обов’язку є одна особистість, а при поєднанні з пихатістю, зарозумілістю — інша);
активність особистості (спрямованість на зміни, перетворення оточуючого світу, на розвиток себе);
здатність до саморегуляції (цілеспрямоване планування, побудова та перетворення особистістю власних дій та вчинків у відповідності з особисто значущими цілями. В процесі саморегуляції особа виходить за межі поставлених ззовні цілей і задач, проявляє незалежність від ситуативних впливів середовища, відповідає на зовнішні впливи активно, а не реактивно, опирається не на безпосереднє спонукання, а на спонуку, яка опосередкована метою, має ієрархізовану мотиваційну сферу).
Вивчення та розуміння психосоціальних властивостей є дуже важливим моментом у складанні мозаїки осягнення того, що є людина.
Розводячи поняття індивід та особистість, ми розуміємо, що це є умовний поділ, необхідний для аналізу та глибини розуміння сутнос ті людини. Насправді, людина — це поняття цілісне і вона завжди виступає в єдності біологічного, психічного та соціального.
Активн-ть особ-ті- здатність, бажання діяти(творчість, спілкування, вольова активність), на базі знань про мат-дух культуру.
Джерела активності: потреба, переконання, інтерес, установка.
Спрямованість особистості - це сукупність відносно стійких мотивів (поглядів, переконань, потреб та устремлінь), що орієнтують діял-ть особ-ті та прояв-ся в інтересах (схильностях, ідеалах), поєднуються у світогляді та проявляються в гармонії поведінки і дій особ-ті.
Спрямованість завжди соціально обумовлена і формується в онтогенезі в процесі навчання і виховання. Виявляє-ся: світогляді, дух-х потребах, практ. діях.
емоційному перевазі того чи іншого виду діяльності або цінності;
Потреба- збудник потягу, причина бажань, вияв-ся у мотивах, потягах, спонукає до дій.
Класифікація потреб за Маслоу
фізіологічні потреби;
потреби в безпеці;
потреби в любові й прихильності;
потреби у визнанні та оцінці;
потреби в самоактуалізації – реалізації здібностей і талантів.
Потяг - недостатньо повне усвідомлене прагнення до досягнення чого-небудь.
Схильність - прояв потребностно-мотиваційної сфери особистості, що виражається в емоційному перевазі того чи іншого виду діяльності або цінності;
Переконання – людина усвідомлює потребу, діє згідно зі спрямованістю, впорядкована сит-ма поглядів, переконань. Переконання=світогляд.
Світогляд - система поглядів і уявлень про світ, на ставлення людини до суспільства, природи, самого себе.
Ідеал – образ-орієнтир, план для самовдосконалення.
Інтерес- пізнавальна потреба особ-ті, усвідомлене ознайомлення з новим.
Установка – неусвідомлена готов-ть діяти для задоволення потреб.
Вона може бути позитивною, негативною або нейтральною. (Узнадзе).
Позиція - стійка система відносин людини до певних сторін дійсності, що виявляється у відповідній поведінці. Вона включає в себе сукупність мотивів, потреб, поглядів і установок, якими індивід керується в своїх діях.
Мета - бажаний і представляється результат конкретної діяльності людини або групи людей. Вона може бути близькою, ситуаційної чи віддаленій, суспільно цінним чи шкідливою, альтруїстичної або егоїстичною.
