Згідно з Конституцією 1978 найвищий орган держ. влади — ВР УРСР — складався з 650 депутатів і скликався на чергові сесії двічі на рік. До її виключної компетенції належали питання прийняття і внесення змін до осн. закону, затвердження держ. планів екон. і соціального розвитку, держ. бюджету і звітів про їх виконання, утворення підзвітних органів. Право законод. ініціативи надавалося Президії ВР УРСР, її постійним комісіям, депутатам, Раді Міністрів УРСР, Верховному Суду УРСР, Прокурору УРСР та громадським орг-ціям в особі їх респ. органів. Президія ВР визначалася постійно діючим органом Верх. Ради, їй підзвітним, і в період між сесіями виконувала функції найвищого органу держ. влади. Найвищим виконавчим і розпорядчим органом держ. влади визначався уряд — РМ УРСР. Для вирішення питань, пов'язаних з керівництвом нар. г-вом, держ. управлінням, як пост, орган РМ діяла її президія. Респ. м-ва і відомства підпорядковувалися РМ безпосередньо, союзно-республіканські перебували у подвійному підпорядкуванні. Обласні, міські, районні у містах, селищні і сільські ради нар. депутатів визначались органами держ. влади на відповідних територіях і мали вирішувати всі питання місц. значення, виходячи з інтересів гр-н. Сесії рад скликалися не менш як 4 рази на рік. їх викон. і розпорядчими органами були виконкоми.