З самого початку свого існування Запорізька Січ була своєрідною військово-політичною організацією республіканського типу. Вищим органом влади на Січі була військова рада, яка вирішувала найважливіші питання військового та політичного характеру, про розділ земель, угідь та ін. Рада обов’язково збиралася тричі на рік.
Особливу роль грала січнева рада.Рада, яка збиралася на початку кожного року, обирала адміністрацію коша – козацьку старшину, що складалася в основному із заможних запорожців. Вищим посадовою особою був гетьман або кошовий отаман. Кошовий отаман очолював виконавчу владу на Січі, а у воєнний час ставав гетьманом і наділявся великими повноваженнями.
На січневій раді обирали також суддю (розбирав судові справи, але остаточне рішення приймав тільки кошовий отаман), писаря (відав канцелярією і зв’язками Січі з сусідніми державами), обозного (командував артилерією), осавулів (відповідали за порядок і військову виучку козаків), гармаша (відав січовим арсеналом зброї і одночасно в’язницею), толмача (очолював розвідку козаків і був перекладачем) та іншу старшину. Курінні отамани і курінна старшина обиралися козаками кожного куреня
Велике значення в житті Січі мала і старшинська рада. У ній, крім старшини, завжди брали участь «вельможні» або «старі», тобто впливові козаки. Частина з них вже раніше виконувала старшинські обов’язки. Радячись, старшина і впливові запорожці вирішували поточні питання, пропонували до обговорення на військовій раді назрілі серйозні проблеми і т.д. У мирний час влада старшини була обмежена, але в періоди походів і битв вона ставала абсолютною, включаючи право застосування смертної кари. Однак, якщо хтось із козацької старшини сам порушував усталені в Січі закони або рішення військових радий, то його знімали з посади або зраджували страти.
