Діяльність травної системи регулюється нервовими і гуморальними механізмами. У стінках травної трубки розташовані скупчення нервових клітин вегетативної нервової системи. Вони утворюють три нервових сплетення:підсерозне, розташоване під серозною оболонкою; міжм’язове — між поздовжнім і циркулярним м’язовими шарами; підслизове — в підслизовій основі. У кожному сплетінні є чутливі і рухові (ефекторні) нервові клітини. Поряд з нервовими клітинами в стінках органів травної системи є ендокринні клітини, пов’язані з дифузної ендокринної системи. Ендокринні клітини синтезують біологічно активні речовини пептидної природи (гастроінтестинальні гормони). Ці речовини надходять у міжклітинний простір і діють на поруч розташовані клітини. Молекули поживних речовин, всмоктатися в стінки кишки, дратують чутливі нервові закінчення і викликають виділення гормонів. У регуляції травних функцій беруть участь спинний мозок, стовбур головного мозку, лімфатична система. Всі вони беруть участь у координації функцій травної системи, а також здійснюють регуляцію харчової поведінки. Центральний і місцевий рівні регуляції травної системи пов’язані один з одним за допомогою провідних шляхів і нервів, в яких проходять чутливі, симпатичні і парасимпатичні нервові волокна. Парасимпатична іннервація збільшує рухову і секреторну активність шлунка і кишечника. Симпатична іннервація, навпаки, пригнічує активність гладких м’язових клітин, призводить до зниження секреторної діяльності травних залоз. Особливості регуляції (нервової і гуморальної) у кожному відділі травної системи пов’язані з тривалістю перебування в ньому їжі. Нервова регуляція характерна для швидкоплинних процесів, тоді як ендокринні механізми контролюють функції, що розвиваються повільно, протягом декількох хвилин або годин. Наприклад, секреція слини — дуже швидкий процес, який знаходиться під контролем центральної нервової системи. Шлункова секреція контролюється як нервовою системою, так і ендокринною апаратом. Секреція кишкового соку — процес повільний і обумовлений головним чином, гормональною регуляцією. Отже, нервова регуляція особливо виражена у верхньому (початковому) відділі травної системи. У середніх відділах відбувається зменшення впливу нервової системи та підвищення ролі гуморальних механізмів.
