Енурез — активний, повний, мимовільний і неусвідомлений акт сечовипускання, який найчастіше відбувається у сні та не зумовлений порушенням анатомії сечових органів. На сьогоднішній день енурез вважають синдромом а не захворюванням. Частіше зустрічається у дітей, здебільшого спостерігається у віці 4-7 років, у хлопчиків — в 2-4 рази частіше. Патологією енурез вважається у дітей віком від 3 років. Причини виникнення енурезу різноманітні: зміни головного мозку, порушення режиму сну і безсоння, недоліки виховання у вигляді зайвої свободи або надмірної суворості, невротична атмосфера сім'ї — сімейні конфлікти, сварки та ін.
Виділяють наступні форми енурезу:
Персистуючий (первинний) енурез. Первинним енурез називається нічне нетримання сечі у дитини старше 5 років, якщо в минулому відсутній хоча б один «сухий» період тривалістю більше 6 місяців.
Рецидивуючий (вторинний) енурез – стан, при якому дитина починає мочиться в ліжко після сухого періоду тривалістю від декількох місяців до декількох років. У випадках рецидивуючого енурезу нерідко простежується зв'язок з між мимовільним сечовипусканням і урологічним, ендокринологічним, неврологічним чи психічним захворюванням. Виділяють нічний, денний і змішаний енурез. Нічний енурез спостерігається у 85%, денний – у 5% і змішаний – у 10% дітей, що страждають мимовільним сечовипусканням. Нічний енурез нерідко розвивається у дітей, які дуже міцно сплять. Денний і змішаний енурез може сигналізувати про те, що дитина випробовує проблеми неврологічного або емоційного плану.
