52. Регуляція діяльності серця.

Регуляція функції серця здійснюється гуморально, а також рефлекторно на різних рівнях: головний чи спинний мозок, внутрішньо серцева нервова система. Рефлекторна регуляція функції і серця. Рефлекс Гольца. Легке постукування по черевних органах знерухомленої жаби спричинює уповільнення скорочень серця або його зупинку. Подібна реакція спостерігається і у людини після удару по передній стінці живота. Подразнення механорецепторів шлунка, кишок та брижі спричинює потік імпульсів, які чутливими волокнами черевного нерва передаються через спинний мозок до довгастого, а звідти по рухових волокнах блукаючого нерва — до серця, що і спричинюється до гальмування функції серця.Рефлекс Ашнера.Натискування на очі яблука людини також спричинює уповільнення ЧСС. Рефлекс Бейнбріджа. Підвищення тиску крові у порожнистих венах і  правому передсерді зумовлює збільшення ЧСС.Механорецентори зазначеного рефлексогенного поля подразнюються при розтягненні цих ділянок серцево-судинної системи Підвищенням тиску крові, Імпульси від них надходять до центру довгастого мозку через аферентні волокна блукаючого нерва, а звідти імпульси, що передаються по симпатичних нервових волокнах, зумовлюють прискорення ЧСС. Це, в свою чергу, прискорює перекачування крові з венозного русла в артеріальне, знижує венозний тиск, усуває накопичення крові у венозному руслі й подразнення зазначених механорецепторів. Центри, в яких замикаються серцеві рефлекси, розміщені у довгастому мозку, а також в інших відділах центральної нервової системи. Так, у гіпоталамусі, вищому інтегративному центрі автономних функцій, містяться скупчення нейронів, збудження яких змінює частоту і силу скорочень серця нри тих або інших емоційно-поведіпкових чи гомеостатичних реакціях. Гіпоталамус регулює функцію серця через центри довгастого і спинного мозку, звідки виходи І ь відповідні парасимпатичні та симпатичні нерви, а також гуморально через залози внутрішньої секреції. Кора великого мозку, як вищий рівень центральної нервової системи, впливає па функцію серця через гіпоталамус, контролюючи функціональний стан його центрів. Саморегуляція серця-це здатність його пристосовувати свою роботу до потреб організму без участі ЦНС та гуморальних факторів.