Стан деякого скорочення скелетних м'язів у спокої називають м'язовим тонусом. Завдяки тонусу зберігається положення тіла в гравітаційному полі, підтримується поза, на фоні якої здійснюються всі рухи. М'язовий тонус характеризується незначними енергетичними втратами, тому він не супроводжується втомою.До складу тонічних м'язових волокон входить велика кількість нескоротливих білків, тому їхня в'язкість вища, ніж у швидких м'язових волокон. При припиненні збуд¬ження вони ще довгий час протидіють пасивному розтягненню. Крім того, під впливом ритмічного збудження в'язкість саркоплазми повільних волокон стає більшою і стійкішою. Нервовий механізм регуляції рухів — це складна функціональна система (П. К. Анохін), яка включає такі підсистеми: блок аферентного синтезу; блок планування кінцевого корисного наслідку; блок програмування параметрів дії і контролю їх виконання і Існує двох видів рухових функцій, а саме: 1) підтримання положення тіла у просторі, 2) власне рухи. Звичайно вони пов'язані між собою, але в ієрархічній системі є механізми, що забезпечують як підтримання пози, так і рухові реакції. Спінальний рівень управління рухами. Структури спинного мозку виконують такі функції: 1) організовують тонус м'язів як фон активних рухів; 2) формують рухові рефлекси — згинання і розгинання, а також (3) ритмічні рефлекси крокування тощо; 4) координують рефлекси різних метамерій (реципрокне гальмування); 5) змінюють обмін речовин у м'язах у відповідностіз рівнем їхньої діяльності (адаптаційно-трофічна регуляція). Структури спинного мозку утворюють об'єднання — функціональні нейронні ансамблі, які закладаються генетично. Вони, власне, і є руховими центрами, що мають свої рефлексогенні зони і еферентні структури. Регуляція рухів головним мозком. Вищі (по відношенню до спинного мозку) центри виконують такі функції: формують програми дії; регулюють і координують пізні рухові акти та цілеспрямовані рухи. Спонукання до дії (мотивації) виникає при порушенні гомеостазу (голод, спрага тощо) або при дії біологічних, а у людини і соціальних потреб. Ці дії пов'язані з нервовими процесами в підкоркових мотиваційних ділянках і асоціативних неспецифічних ділянках кори великого мозку. Закінчуються ці нервові процеси модуляцією певних відчуттів і формуванням програми дії. Утворення цієї програми відбувається за участю ядер основи і мозочка, які діють на рухову кору через ядра зорового горба. Нервові імпульси з рухових центрів розповсюджуються через низхідні шляхи; кірково-спинномозкові, червоно ядєрно-спинно-мозковий, переддверно-спинномозковий і стшномозко-восітчастий.
