До хвощеподібних належать сучасні та викопні трав'яні і деревні рослини з розчленованими на вузли, міжвузля стеблами, що несуть у вузлах дрібні, часто редуковані листки, розташовані кільцями. Тому цей клас ще називають членисті. Походять хвощі від ринієподібних. Первісні хвощеподібні відомі ще з девонського періоду, але найбільшого розвитку вони досягли у кам'яновугільному. До нашого часу дійшли лише близько 30 видів. Провідна система стебла представлена актиностелою або артростелою. Більшість хвощеподібних - рівноспорові рослини, хоч деякі викопні форми були різноспоровими. Органом спороношення у них є чисті або змішані стробіли, на яких розташовані своєрідні спорангієносні структури - спорангіофори. У циклі розвитку хвощеподібних переважає спорофіт. Гаметофіт - зелені недовговічні одно-, двостатеві рослини розмірами в кілька міліметрів. Органами статевого розмноження є антеридії й архегонії. Запліднення здійснюється у воді. із зиготи розвивається нестатеве покоління – спорофіт. Відділ ділиться на три класи: гієнієві (Hieniopsida), клинолисті (Sphenophyllopsida), хвощеві (Equisetopsida). Представники перших двох класів вимерли. Клас хвощеві ((Equisetopsida). Монотипний клас, представлений одним родом - хвощем (Equisetum). Це кореневищні багаторічні трав'яні рослини. Їх стебла, а іноді гілки закінчуються стробілами, що складаються з щитоподібних спорангіофорів. Стебла членисті, поздовжньо-ребристі, з кільчастим галуженням. Листки дрібні, лускуваті, що зрослися у трубчасті піхви. Спори морфологічно однакові, але проростають у різностатеві дрібні гаметофіти. Спори вкриті трьома оболонками: інтиною, екзиною, периною. Перина утворена двома стрічкоподібними елатерами,здатними до гігроскопічних рухів. Елатери відіграють роль у розкиданні спор, рознесенні їх вітром на великі відстані сумісному зростанню чоловічих і жіночих гаметофітів. Хвощам властиві ознаки гігрофітів і ксерофітів, ростуть вони переважно на болотах, заболочених луках вдовж берегів річок і ставків, досить поширені в лісах, на суходільних луках і полях. Представник: Хвощ польовий (Equisetum arvense) - багаторічна трав'яна рослина висотою 4-40 см, що росте на полях як бур'ян в місцях з порушеною дерниною, на пісках, косах, вздовж берегів рік, на луках. Він утворює два типи пагонів. Навесні з'являються блідо-зелені з буруватим відтінком нерозгалужені вкриті дрібними клиноподібними листками пагони - спороносні пагони, що закінчуються спороносними стробілами (мал.26). Після дозрівання спор пагони відмирають, а на їх місці формують літні, зелені, кільцево розгалужені, вкриті редукованими листками - вегетативні (хлорофілоносні, асиміляційні) пагони. Продукти фотосинтезу, утворені ними, відкладаються у запас у кореневищах, бульбочках. Навесні з них розвиваються надземні пагони.
