Протягом онтогенезу в кожному рослинному організмі відбуваються складні вікові етапи розвитку. Молода особина, яка розпочала свій розвиток з насіння, утворює надземні пагони – вуси, столони або підземні – кореневища, що ростуть в різних напрямках, а згодом ,втрачаючи зв'язки з материнською рослиною, утворюють молоді дочірні особини. Відокремлені молоді вегетативні особини називають клонами , а частину клона –партикулами. Проявляються вони насампереду морфологічних змінах – збільшенні розміру рослин, зміні систем пагона і кореня,в установленні співвідношень між вегетативними і генеративними органами, а також в прояві вегетативного розмноження. Утворена молода вегетативна особина успадковує не лишегенетичні ознаки материнської рослини ,а й її вікові особливості.
У кожному життєвому циклі прийнято виділяти такі вікові періоди:
- Латентний–стан простого насіння.
- Віргініальний – від проростання насіння до початку цвітіння.
- Генеративний – від початку до завершення цвітіння.
- Сенильний – від завершення цвітіння до відмирання.
У групі генеративних рослин за інтенсивністю цвітіння пагонів, за їх розміром, за співвідношенням живих і відмерлих частин виділяють молоді, дозрілі і старі генеративні особини.
