КЛАДОДІЙ — видозмінене стебло у деяких вищих рослин, яке має плескату листкоподібну форму й виконує функції ластка. Справжні листки на кладодії здебільшого редуковані, або видозмінені в колючки, лусочки чи волоски. На кладодії перетворюється частина гілок, лише в деяких рослин (наприклад, у кактуса опунції) — усе стебло. Кладодії властиві рослинам посушливих районів і є одним з їхніх пристосувань до зменшення транспірації (холодок лікарський). Філокладії (від грец. Phýllon - листок і kládos - гілка, пагін) - видозмінені пагони рослин, в яких стебла набувають плескату листоподібну форму і виконують функцію фотосинтезу, а листя редуковані і представлені лусочками, розташованими по краях або на поверхні філокладію. У пазухах цих лускоподібних листків розвиваються суцвіття або одиночні квіти. Деякі морфологи рослин відносять до філокладій тільки плоскі листкоподібні пагони, які швидко закінчують свій ріст, а довго зростаючі називають кладодієм, інші вважають ці терміни синонімами. Філокладії зустрічаються у рослин різних родин, поширених головним чином у посушливих місцевостях. Вважають, що філокладії, як і філлодіі, служать пристосуванням до зменшення транспірації (холодок лікарський). Колючки́ у рослин — тверді, загострені на кінцях утвори, які є наслідком перетворення окремих органів або їхніх частин. На колючки можуть перетворюватися пагони (у дикої груші, крушини, гледичії), цілі листки (у барбариса), прилистки (у робінії звичайної), середні жилки листків (у карагани) та інші частини рослин. Вусики характерні для лазаючих рослин, у яких частина листка або навіть весь листок перетворюються на нитковидні вирости. Чудовий приклад — горох посівний. У нього на вусики перетворена верхня частина рахісу та 3-7 листочків. Виноград теж має вусики, проте вони не листкового походження, оскільки, по-перше, відходять з пазухи листка, а по-друге — можуть галузитись, що властиво пагону, а не листку.
