Розширення функціональності органів пов'язане з пристосуванням рослин до відповідних умов зростання. Така спеціалізація спостерігається як у насінних, так і в спорових рослин. В цьому підрозділі буде розглянуто анатомічну структуру кореневища, бульби, будову стебла водяних рослин, сукулентів і ліан.
Кореневище. У кореневищі, як вегетативному органі, відкладаються запасні речовини. Вони формуються у багатьох рослин, наприклад. у пирію, хвоща, орляка, купини, конвалії та інших рослин. Для прикладу доцільно розглянути анатомічну будову кореневища конвалії. Зовні кореневище вкрите епідермою, нижче розташована первинна кора з численними рядами великих паренхімних клітин. Внутрішню частину первинної кори становить добре виражена двошарова ендодерма Провідні пучки — концентричні, замкнуті, розташовані по всьому осьовому циліндру функцію запасної тканини в основному виконує паренхіма первинної кори.
Бульба. Для бульби характерне потовщення стеблової частини пагона, тобто вона стеблового походження. Бульби можуть формуватися як на головній осі стебла (у капусти кольрабі), так і на бічних відгалуженнях — еталонах, наприклад у картоплі. Бульби, як і кореневища, служать для вегетативного розмноження. Одночасно вони є запасаючими органами. Анатомічна структура бульб залежить від виду рослин, Так, у картоплі бульба вкрита перидермою з сочевичками, яка заміщає епідерму. Нижче перидерми розташований потужний шар паренхіми . В осьовому циліндрі бульби діє пучковий і міжпучковий камбій. За рахунок пучкового камбію утворюються невеликі провідні пучки, які розташовані між паренхімою, утвореною прокамбієм, ікоровою частиною. Бульби кольрабі, як і картоплі, топінамбура та інших сільсько-господарських рослин, широко використовують як овочеві продукти.
