Світлові, тіньові, мезофіти (камелія, клен, дуб), гідрофіти, ксерофіти(посухостійкі (злаки). У світлолюбних рослин листки мають більш товстостінний епідерміс, порівнюючи з листками тіньових та водяних рослин. Палісадна тканина закладається з двох, трьох шарів і більше. Судинно-волокнисті пучки її добре розвинені. Поряд з цим клітини епідерми без хлорофілових зерен, мають потовщені зовнішні клітинні оболонки і добре розвинену кутикулу або восковий наліт. У багатьох рослин на епідермі утворюються волоски. Механічна тканина світлових листків розвинена краще, ніж у тіньових. До рослин з світловими листками належать береза, дуб, ялина, плодові дерева…Тіньові листки утворюються в середині крони рослин, що ростуть в густих лісах, глибоких балках, куди не проникає пряме світло, де утруднюється рух повітря і в зв'язку з цим послаблюється випаровування. Клітини епідермісу тонкостінні — без кутикули, продихи розташовані ближче до поверхні листка, розвинена система гідатод, через які виділяється краплиннорідка вода. У тіньових рослин немає стовпчастої паренхіми і функцію фотосинтезу виконує губчаста. Хлоренхіма слабо диференційована, хлоропласти великі, тому листок тіньових рослин має інтенсивно зелене забарвлення. Тіньовий тип будови листків мають проростки молодих рослин. Та ж сама рослина в старшому віці утворює листки світлової будови з диференційованим мезофілом. До рослин з тіньовими листками належать квасениця, грушанка, конвалія, чорниця та інші.
