Пагін (cormus) - листкостебловий вегетативний орган вищих рослин. Він забезпечує повітряне живлення, вегетативне розмноження і здатний до метаморфозів. Складові елементи пагона - стебло з вузлами і меживузлями, бруньки і листки . Кут між листком і розташованим над ним меживузлям - пазуха листка. Після опадання листка на стеблі залишається листковий рубець зі слідами провідних пучків. У разі редукції листків розвиваються безлисті пагони. Вкорочені пагони, які мають зближені вузли і розеткоподібно скупчені листки називають безстебловими. Головний пагін, або вісь першого порядку, закладається в зародку спорофіта вищих рослин. При розвитку проростка наступні метамери головного пагона формуються верхівковою брунькою, а з бічних бруньок виростають бічні пагони другого і наступних порядків. Вони обумовлюють галуження, збільшення розмірів та площі вегетативного тіла рослини. За ступенем розгалуження пагони бувають негалузисті, слабко- і сильногалузисті. Негалузисте, або колоноподібне стебло (стовбур) мають деревовидні папороті, пальми, саговники, види агав, алое та деякі інші, у яких бічні бруньки і пагони майже ніколи не утворюються чи швидко відмирають, а великі листки скупчені у верхівкову розетку. Існує декілька типів галуження і способів наростання пагона. Найбільш примітивне - верхівкове галуження і дихотомічне, або вилчасте, наростання: головна вісь рано припиняє ріст, верхівкова меристема роздвоюються, дає пару бічних осей, що потім рівно- чи нерівновилчасто розгалужуються . Так наростають водорості, гриби, лишайники, мохи, плауни. При бічному галуженні пагони утворюються з бічних бруньок, розташованих нижче точки росту головної осі. Моноподіальний тип наростання характеризується тим, що верхівкова брунька забезпечує поступове наростання головної осі, а бічні осі (почергові, супротивні чи мутовчасті) розвинені слабше і не перевищують головну вісь. У разі симподіального наростання верхівкова брунька припиняє свій розвиток, а з найближчої бічної бруньки розвивається бічний пагін другого порядку, що росте в напрямку головної осі, ніби заміщуючи її. Залежно від кількості заміщуючих бічних осей та їх розташуванням розрізняють різновиди симподіальних пагонів . У трав'янистих рослин галуження найчастіше виявляється в суцвіттях. У дерев тип наростання і галуження стовбура добре помітний і впливає на форму крони - системи пагонів (гілок), що створює загальний вигляд (габітус) деревних рослин. Крона може бути ажурною (сосна), конічною (ялина), кулястою (каштан їстівний), пірамідальною (тополя), пониклою (верба), зонтикоподібною тощо. Для злаків, осок, деяких напівчагарничків і чагарничків, що мають прикореневу зону галуження, притаманне кущіння - розвиток бічних пагонів біля основи головної осі, що у разі зімкнутого зростання особин веде до формування дерновин.
