Пластиди (від грец. plastos — утворений, виліплений, оформлений) — основні органели рослин та водоростей. Покриті подвійною мембраною і мають в своєму складі багато копій кільцевої ДНК. Пластиди беруть участь в обмінних реакціях,, внаслідок чого в клітинах нагромаджується, а в деяких рослин і зберігається енергетичний матеріал, що є рушійною силою всього живого.
Пластиди відповідають за фотосинтез, зберігання харчових запасів, подібних до крохмалю, і синтез багатьох класів молекул, таких як жирні кислоти і терпени, які потрібні клітині як будівельні блоки або для функціювання рослини. Залежно від морфології і функції, пластиди мають здатність диференціюватися . Всі пластиди утворюються із протопластид, які присутні в меристематичних тканинах рослини. Протопластиди і молоді хлоропласти часто діляться, а зріліші хлоропласти, хоча і зберігають властивість ділитися, роблять це рідко.
За складом пігментів та функціями пластиди поділяють на три групи: хлоропласти, хромопласти і лейкопласти.
· Лейкопласти — незабарвлені пластиди, як правило виконують функцію запасання речовин. Наприклад, у лейкопластах бульб картоплі накопичується крохмаль. Лейкопласт вищих рослин може перетворюватися на хлоропласти або хромопласти.
· Хромопласти — пластиди, забарвлені в жовтий, червоний або помаранчевий колір. Забарвлення хромопластів пов'язане з накопиченням в них каротиноїдів. Хромопласти визначають забарвлення осіннього листя, пелюсток квітів, коренеплодів, доспілих плодів. Форма хромопластів різна: куляста, тригранна, колоподібна, місяцеподібна.
· Хлоропласти — пластиди, що містять фотосинтезуючі пігменти — хлорофіли. Мають зелене забарвлення і складну внутрішню структуру. Мають вигляд двоопуклої рідше плоскоопуклої лінзи, діаметром 5–8 мкм. Зовні хлоропласт оточений гладкою ліпопротеїновою мембраною. Внутрішня оболонка утворює систему паралельних вгинань. Між ними знаходиться строма, в якій містяться тилакоїди — замкнуті сплющені мішечки з двох мембран.
