Морфологія рослин (грец. морфа — форма; логос — слово, вчення) вивчає як зовнішні форми так і внутрішні структури, які сприймаються безпосередньо людським оком або за допомогою спеціальних інструментів (лупи, світлового або електронного мікроскопа). Цей розділ можна також назвати структурною ботанікою. Морфологія складає первісну і цілком необхідну основу для всіх інших ботанічних дисциплін. У зв'язку з цим вивчення курсу ботаніка розпочинається саме з морфології. Морфологія головними своїми методами має спостереження і опис. Проте її не можна віднести до чисто описових наук, оскільки вона широко застосовує експеримент, виясняючи вплив різних факторів (причин) на будову рослини. Важливу роль у морфології відіграє порівняльний метод, тобто співставлення відповідних структур у ряду видів рослин, як нині живучих, так і вимерлих. Цей метод допомагає виясненню еволюційної історії окремих структур або видів рослин. Таким чином, всі структури рослин повинні вивчатись у їх розвитку, як індивідуальному, онтогенетичному (від грецького онто — суще, живе; генезис — народження), так і еволюційному, філогенетичному (від грецького філон — плем'я).
