Статеві залози хребетних — яєчники у самок і семенникі у самців — як правило, парні. Ембріонально вони розвиваються з відділу мезодерми в місці підрозділу ембріона на соміт і бічну пластинку.
Спочатку (у безщелепних) статеві залози не мали вивідних проток і статеві продукти випадали через розриви стінок гонад в порожнину тіла, звідки виводилися в зовнішнє середовище через спеціальні пори. Згодом виникли статеві шляхи, які у самців пов'язані з органами виділень (вольфів канал). А у самок як яйцепровід функціонує мюллерів канал, який зберігає зв'язок цілому із зовнішнім середовищем.
Найпримітивніша статева система спостерігається у круглоротих. Гонади у них непарні, часточкової будови без вивідних протоків. Зрілі статеві продукти виводяться через розриви стінки гонад і надходять спочатку в порожнину тіла, а потім у сечостатевий сосочок і виводяться назовні. Запліднення у міног зовнішнє.
У хрящових у зв’язку з внутрішнім заплідненням статева система побудована досить складно. У самки хрящових риб, а також у осетрових, дводишних і деяких костистих риб гонади відособлені від яйцеводів, роль яких виконують мюллерові канали. Парні яйцеводи у хрящових відкриваються у порожнину непарною лійкою, розміщеною поряд з яєчниками. Дозрілі яйця через лійку потрапляють в яйцепровід, де і здійснюється запліднення. В передній частині яйцепроводів розташовані шкаралупові залози, де яйця спочатку вкриваються білковою оболонкою, а потім рогоподібною. Близько від клоаки яйцепровід розширюється, утворюючи «матку», яка відкривається в клоаку. У самців хрящових риб від сім’яників відходять сім’яні канальці і, проходячи через передню частину нирки, потрапляють у вольфові канали. Вказана передня частина нирок не відповідає за видільну функцію і являє собою придаток сім’яника. У молодих особин вольфів канал виконує подвійну функцію: і як сечовода, і як сім’япровода. У статевозрілих особин від них відокремлюються самостійні сечоводи, а вольфів канал відкривається в птеригоподій.
Сечостатева система осетрових займає проміжне положення між хрящовими і костистими рибами. У них зберігаються яйцепроводи з лійками, як і у дводишних, але не гомологічні мюллеровим каналам, а такі, що розвиваються із складки черевини. Обидва яйцепроводи, зливаючись, відкриваються одним отвором позаду анального плавця, клоака відсутня. Запліднення зовнішнє. Від сім’яників у них відходять сім’яні канальці, які і у хрящових риб. Сім’яні канальці, проходячи через передню частину нирки, потрапляють у вольфові канали, які одночасно працюють як і сечоводи.
Костистим рибам властиве повне розділення статевої і видільної систем. Вольфові канали виконують роль сечоводів, а мюллерові редуковані. Статевими протоками є особливі короткі канали, які по суті є задньою подовженою частиною гонад. У лососевих, в’юнових, мурен яйцеводів немає зовсім, а яйця випадають в порожнину тіла і через статевий отвір виходять назовні.
У більшості риб яєчники і сім’яники парні.
