До безчерепних належать дрібні морські тварини, які за зовнішнім виглядом нагадують рибок. Мають усі ознаки хордових: внутрішній скелет (хорду) і нервову систему у вигляді трубки; глотку, пронизану отворами, яка слугує органом дихання; травну трубку з печінковим виростом. Підтип налічує лише 30―35 видів, які належать до класу головохордових – Cephalochordata. Тіло стиснуте з боків, обрамлене плавцевою складкою. Складка починається на передньому кінці, йде спинним боком і плавно переходить у ланцетоподібний хвостовий плавець, далі продовжується як підхвостовий плавець; від передротової лійки з боків тіла тягнуться права й ліва метаплевральні складки, які зливаються з підхвостовим плавцем.
Шкіра ланцетника сформована епітелієм (епідермісом) і підстильним драглистим тонким шаром сполучної тканини – коріумом. Від переднього кінця тіла до заднього тягнеться хорда (або нотохорд) .До хорди прилягає 50―80 мускульних сегментів – міомерів, які розділені між собою перегородками. Міомери побудовані з поперечносмугастих м’язів. Травна система ланцетника побудована так: на передньому кінці тіла розміщена передротова лійка з віночком щупалець. У ній є ротовий отвір, оточений парусом – мускульною перегородкою, на передній поверхні якого розміщені тонкі стрічкоподібні вирости миготливого органа, а на задній – спрямовані в порожнину глотки короткі щупальця паруса, які перешкоджають потраплянню до глотки надто великих часток їжі, піску тощо (рис. 3). Стінки великої глотки пронизані більше ніж сотнею пар зябрових щілин. Глоткові або зяброві щілини розділені між собою тонкими перегородками, що вкриті війчастим епітелієм.
Зяброві щілини йдуть у атріальну порожнину, яка оточує глотку і відкривається назовні атріопором. Вода через рот потрапляє в глотку, проходить через зяброві щілини в атріальну порожнину і через атріопор виходить назовні. Рух води відбувається завдяки миготливому органу і коливанню війок, які вкривають міжзяброві перéділки. На дні глотки розміщений ендостиль – жолобок, вистелений залозистим і війчастим епітелієм (див. рис. 3).
Від переднього кінця ендостиля відходять дві смужки війчастого епітелію, які огинають ротовий отвір і зливаються на початку надзябрової борозни, розміщеної на спинному боці глотки. Клітини ендостиля виділяють слиз. Миготіння війок ендостиля й міжзябрових перегородок спрямовує слиз понад стінкою глотки до надзябрової борозни. На шляху слизова «сітка» захоплює харчові частки, принесені з плином води. Війчастий епітелій надзябрової борозни спрямовує слиз назад, де він попадає в початок кишківника.
Глотка в задній частині стрімко звужена й переходить у тонку кишку, яка закінчується анальним отвором. Одразу за глоткою розміщений печінковий виріст, стінки якого виділяють травні ферменти. Перетравлення їжі відбувається як у печінковому вирості, так і вздовж усього кишківника. Кровоносна система безчерепних замкнута. Кров рухається лише по судинах, які мають власні стінки. За загальною схемою будови вона близька до кровоносної системи водних хребетних, однак не містить серця .
У безчерепних є лише одне коло кровообігу. Кров не містить дихальних пігментів. Розвинутий зябровий апарат досконало фільтрує поживні частки, однак його значення в газообміні не є визначальним.
Нервова система складається з центральної і периферичної.. ЦНС являє собою нервову трубку з невроцелем.Периферична нервова система представлена нервами. Від переднього кінця мозкової трубки відходять дві пари головних нервів, від інших частин ряд спинномозкових.
Видільна система безчерепних подібна до нефридійної системи кільчастих червів. Над глоткою розміщені до сотні пар нефридій. Нефридія – це коротка зігнута трубка, отвір якої відкривається в атріальній порожнині над верхнім закінченням зябрової щілини.
Органи чуття . Механічні (тактильні) подразнення сприймають нервові закінчення в поверхневому шарі шкіри. Там же розміщені інкапсульовані нервові клітини, які сприймають хімічні подразнення: вони вистеляють ямку Келлікера. У нервовій трубці в ділянці невроцеля розміщені очка Гессе, кожне з яких – це чутлива клітина, до якої прилягає вигнута пігментна клітина
Ланцетники та інші безчерепні – різностатеві. В кожній особині розвивається до 25 пар статевих залоз. Вони не мають протоків. Дозрілі статеві клітини випадають в атріальну порожнину через розрив стінки статевої залози, їх підхоплюює плином води і через атріопор виносить назовні. Виділення статевих клітин відбувається одразу після заходу сонця. Запліднення зовнішнє.
Систематика. Клас Головохордові (Cephalochordata), куди входить один ряд ланцетникоподібні(Amphixiformes),з однією родиною Ланцетникові(Branchistomidae), що об*єднує 29 видів.
