представники типу мають ряд істотних ознак:
1. У них наявна хорда (рис. 96) (з чим пов'язана назва типу), яка відіграє роль внутрішнього скелета і являє собою пружний стержень із сильно вакуолізованих клітин, оточений сполучнотканинною оболонкою. У нижчих хордових хорда функціонує протягом усього життя; у вищих — лише під час ембріонального розвитку (пізніше вона заміщується хребтом). Розвиток внутрішнього опорного скелета — важлива прогресивна ознака. Завдяки йому підвищилась інтенсивність руху і збільшилась загальна рухливість цих тварин.
2. Центральна нервова система представлена нервовою трубкою, яка розташована на спинному боці, що має порожнину— невроцель. У хребетних нервова трубка диференціюється на головний та спинний мозок. Кількість нервових клітин головного мозку величезна і неодинакова у представників різних класів (у ссавців, наприклад, їх більше мільярда). Разом із рецепторами та нервами вони збирають, передають і переробляють інформацію про стан організму і навколишнього середовища, формують і передають команди, за якими здійснюються реакції — відповіді організму. Прогресивний розвиток головного мозку і здатність до утворення умовних рефлексів забезпечують можливість пристосування цих тварин до змін навколишнього середовища.
3. Передній відділ кишок — глотка має зяброві щілини. У водних хребетних на перегородках між зябровими щілинами позвиваються зябра. У наземних хребетних вони наявні лише у зародків, проте швидко заростають. Специфічні органи повітряного дихання — легені — розвиваються як парні випини на черевному боці глотки. Із удосконаленням органів дихання пов'язане підвищення рівня окислювальних процесів та загальної енергії життєдіяльності. У нижчих хордових це досягається за рахунок збільшення розмірів глотки і кількості зябрових щілин. У риб внаслідок появи зябер різко зростає поверхня дотику капілярів із водою, що забезпечує швидке вилучення кисню з навколишнього середовища. Завдяки переходу до дихання атмосферним повітрям за допомогою легенів хордові заселили сушу.
4. Центральний орган кровоносної системи — серце розташоване на черевному боці тіла. Виникнення характерної для хордових замкненої кровоносної системи із пульсуючим органом — серцем — посилило активну регуляцію і стабільність внутрішнього середовища організму.
Ці ознаки прогресивної організації забезпечили хордовим широке розселення в біосфері: вони населяють моря й океани, прісні водойми, сушу — від тропіків до високих широт Арктики та Антарктиди, ґрунт, повітряне середовище.
Хордовим властиві ознаки, спільні з тваринами інших типів. Це вториннороті, двобічносиметричні тварини, для яких характерна вторинна порожнина тіла — целом. У них спостерігається метамерне розташування деяких систем органів, особливо на ранніх стадіях зародкового розвитку.Перехід примітивних хордових до активного живлення сприяв дальшому розвитку органів руху, нервової системи та органів чуття, підвищенню обміну речовин. Саме ці особливості і характерні для вищих хордових — представників підтипу Хребетні.
