Відмінності у товщині зовнішніх і внутрішніх стінок замикаючих клітин сприяють розкриванню і закриванню продихів під впливом зміни тургору. Цьому сприяє також форма продихових клітин, яка буває ниркоподібна або бобоподібна, і завжди ці клітини повернуті ввігнутою стороною всередину. Ступінь відкриття продихів залежить в основному від різниці тургорного тиску у замикаючих клітин і сусідніх клітин епідерми.
На відміну від прозорих клітин епідерми, продихові клітини фотосинтезують. Тому в них міститься деяка кількість вуглеводів. Зміна осмотичного тиску залежить від зміни відносної кількості розчинених і нерозчинених вуглеводів, які можуть переходити один в одного.
У нижчих рослин продиховий апарат має примітивну будову, але в процесі пристосування до повітряного середовища він поступово еволюціонував. У вищих груп рослин поруч із продиховими клітинами наявні ще так звані побічні клітини – спеціалізовані епідермальні клітини, які відрізняються морфологічно від сусідніх клітин шкірки. Такі продихи, разом із побічними клітинами (якщо вони наявні), називають продиховим апаратом або продиховим комплексом.
