Тіньові листки утворюються в середині крони рослин, що ростуть в густих лісах, глибоких балках, куди не проникає пряме світло, де утруднюється рух повітря і в зв'язку з цим послаблюється випаровування. Тому такий листок має ряд пристосувальних властивостей, які проявляються в його анатомічній будові. Клітини епідермісу тонкостінні — без кутикули, продихи розташовані ближче до поверхні листка, розвинена система гідатод, через які виділяється краплиннорідка вода. Хлоренхіма слабо диференційована, хлоропласти великі, тому листок тіньових рослин має інтенсивно зелене забарвлення. Тіньовий тип будови листків мають проростки молодих рослин. Та ж сама рослина в старшому віці утворює листки світлової будови з диференційованим мезофілом
Світлові листки грубіші, мають більш товстостінний епідерміс, порівнюючи з листками тіньових та водяних рослин, продихи заховані в глибині і менші за розміром, а кількість їх на 1 кв. мм більша. Асиміляційна тканина — стовбчаста паренхіма розвинена добре, складається з двох-трьох шарів клітин. Хлоропласти у світлових листків бідніші на хлорофіл, тому вони не так інтенсивно забарвлені в зелений колір. Механічна тканина світлових листків розвинена краще, ніж у тіньових
