Коренеплодом називають видозмінений потовщений головний корінь, який при основі має вкорочений пагін та виконує функцію накопичення запасу поживних речовин.У коренеплоду розрізняють голівку — вкорочену стеблову частину з листками; шийку — найтовстішу частину, яка утворилася за рахунок гіпокотилю; власне корінь, від якого відходять бічні корені. Отже, в утворенні коренеплоду частково бере також участь стеблова частина рослини.
Розрізняють коренеплоди трьох типів: флоемного, ксилемного та бурякового (полікамбіального) типу.
У коренеплодів флоемного типу більшу частину займає паренхіма вторинної кори, де і в основному накопичуються запасні продукти (наприклад, морква).
У коренеплодів ксилемного типу основним місцем накопичення поживних речовин є паренхіма ксилеми (наприклад, ріпа).
Коренеплід буряка має певні особливості будови: він належить до так званого полікамбіального типу коренеплодів.
Коренепло́ди, рослини, які вирощують заради їхніх їстівних коренів (які можуть бути, а можуть і не бути справжніми коренями). Картопля — це найпоширеніший коренеплід у помірних широтах; основним тропічним коренеплодом є батат, маніока і ямс.