Кожен продих складається із пари замикаючих клітин і продихової щілини, що являє собою міжклітинник. Замикаючі клітини відрізняються від звичайних епідермальних клітин своєю формою та наявністю хлоропластів. На поперечному зрізі листка, зробленому через замикаючі клітини, добре видно, що продихова щілина в більше або менше виражений міжклітинний простір, який називають дихальною порожниною. Він поєднаний із іншими міжклітинниками, що полегшує газообмін із повітряним простором довкілля.
При недостачі води та світла, а також при низьких або високих температурах замикаючі клітини закривають продихову щілину і транспірація частково чи повністю припиняється. А коли недостачі води немає і фотосинтез потребує необхідність газообміну із середовищем, продихи відкриваються.
Вченими було з’ясовано, що основним фактором розкриття і закриття продихів є зміна тургору, який викликається підвищенням або зниженням осмотичного тиску всередині замикаючих клітин.
