За характером розміщення ксилеми і флоеми провідні пучки розрізняють: колатеральні, біколатеральні, концентричні та радіальні. Колатеральні провідні пучки — це такі, в яких ксилема і флоема розміщені поряд на одному радіусі. Через це їх називають також бокобічними. Подібні провідні пучки є в стеблах кукурудзи, гороху, жовтецю, хвилівника. Вони можуть бути відкритими й закритими.
Провідні пучки, в яких ксилема знаходиться в центрі, а з внутрішнього і зовнішнього боків прилягає флоема, називаються біколатеральними. Вони зустрічаються в представників родини гарбузових .
Провідні пучки, в центрі яких розміщена ксилема, а навколо неї флоема чи навпаки, одержали назву концентричних. Ці пучки властиві кореневищам папоротей.
Провідні пучки, ксилема яких розміщується у вигляді променів, а поміж ними — флоема, називаються радіальними, або зірчастими. Вони характерні для первинної будови кореня та кореня однодольних рослин.
Провідні пучки, утворені флоемою і ксилемою, називаються повними, а тільки або з флоеми, або лише з ксилеми, — неповними, флоемними, або ксилемними. Неповні ксилемні провідні пучки характерні для листків. Проникаючи в периферійні тканини, вони тоншають і поступово втрачають елементи ксилеми і флоеми і в тонких відгалуженнях залишаються тільки окремі судини — кільчасті й спіральні.
