Епідерма — багатофункціональна тканина рослин, розмір і стан клітин якої в значній мірі визначають водний баланс рослини, інтенсивність асиміляції СО2, дихання, що в остаточному підсумку відбивається на характері продукційного процесу.
У рослин епідерміс (епідерма) — первинна поверхнева одношарова тканина, що виникає на усіх молодих органах пагона, квітки, плоду тощо. Клітини плоскі, без міжклітинників, з потовщеною зовнішньою стінкою, вкритою на поверхні кутикулою. Серед типових клітин епідермісу також присутні високоспеціалізовані — замикаючі клітини продихів, волоски (трихоми), залозисті клітини тощо.
Епідерміс захищає внутрішні тканини рослин від зневоднення, механічних пошкоджень, інфекції. Також регулює через продихи газообмін та транспірацію, в клітинах можуть накопичуватись фітонциди, що виконують захисну функцію. Залозисті волоски (трихоми) утворюють ефірні масла, смоли слиз. Покривні волоски утворюють фітогормони, ферменти, необхідні для життєдіяльності рослин.
Епідерма — первинна покривна тканина, що утворюється з протодерми конуса наростання пагону на усіх листках, стеблах, а також квітках, плодах та насінні. Епідерма захищає внутрішні тканини від висихання та пошкодження, перешкоджає проникненню мікроорганізмів. Яблуко, що позбавлене епідерми, протягом першої доби випаровує води в 55 разів більше, ніж яблуко з епідермою. Одночасно епідерма забезпечує зв'язок з середовищем — через неї відбуваєься транспірація (випаровування, що регулюється) та газообмін, іноді всмоктування та секреція різних речовин (у тому числі ефірних масел, ферментів та гормонів).
