Стінка фолікула містить ендокриноцити - тироцити, кубічної форми з кулястими ядрами. Колоїд, що утворюється тироцитами, у вигляді гомогенної маси заповнює просвіт фолікула. На апікальній поверхні тироцитів розташовані мікроворсинки. Плазмолема базальної поверхні цих клітин утворює інвагінації. Коли функціональна активність тироцитів підвищується, вони набувають призматичної форми, зростає при цьому кількість і висота мікроворсинок. При гіпофункції залози висота тироцитів змінюються, вони стають плоскими, а ядра набувають витягнуої форми, діаметр фолікул збільшується, колоїд стає ущільненим.
Цитоплазма тироцитів містить добре розвинені мембранні структури ендоплазматичної сітки, комплекс Гольджі, мітохондрії, які мають безпосереднє відношення до білкового синтезу.
Тироцити продукують йодисті гормони • (тироксин, трийодтиронін). Секреторна функція складна і відбувається у дві фази: продукції та виведення.
Поряд з тироцитами функціонують парафолікуляні клітини У кальциноцити, які мають більший розмір, полігональну, або неправильну форму і є двох видів. У деяких переважають дрібні, сильно осміофільні гранули, що продукують кальцитонін, який регулює кальцієвий гомеостаз. Цитоплазма другого типу клітин містить великі, але слабо осміофільні гранули. Ці клітини продукують соматостатин.
У сполучній тканині між фолікулами знаходяться інтерфолікулярні острівці, що містять скупчення тироцитів та кальциноцитів.
Паращитоподібна залоза утворена ендокринними клітинами паратироцитами, які формують різної форми тяжі, що розділені прошарками сполучної тканини з великою кількістю кровоносних судин. Розрізняють головні та оксифільні паратироцити. Головні паратироцити містять базофільну цитоплазму, периферія її багата на полісоми, комплекс Гольджі, мітохондрії. При посиленні секреторної активності вони збільшуються у розмірі. Серед головних паратироцитів є світлі та темні. Цитоплазма світлих паратироцитів глікоген. Паратироцити продукують білковий гормон паратирин, який впливає на кісткову тканину — депо нагромадження кальцію в організмі, стимулює вивільнення останнього, шо призводить до підвищення рівня цього іона в крові, а в кістках настає часткова демінералізація. Тобто паратирин та кальцитонін щитоподібної залози є антагоністами.
