Парний орган бобоподібної форми, в основі якого лежить сполучна тканина з великою кількістю кровоносних судин та багато численними системами епітеліальних трубочок, які формують структурно-функціональну одиницю - нефрон. У склад нефрона входить ниркове тільце і канальці – проксимальний звивистий та прямий, тонкий каналець петлі нефрона, дистальний прямий та звивистий. Дистальні канальці декількох нефронів впадають у збірні трубочки, які відкриваються у сечовивідні шляхи.
Ниркові тільця нефрона представлені клубочком кровоносних капілярів, які оточені епітеліальною капсулою.
Капсула клубочка складається з двох листків - зовнішнього та внутрішнього. Зовнішній утворений одношаровим плоским епітелієм. Дистально він відкривається у канальці нефрона, а з протилежної сторони, підходячи до судинного клубочка, переходить у внутрішній листок капсули, який утворений плоскими відростчатими клітинами (подоцитами), що прилягають до зовнішньої поверхні гемокапілярів. Між зовнішніми та внутрішніми листками капсули ниркового тільця міститься щілина.
Гемокапіляри судинного клубочка містять фенестрований ендотелій, під яким розташована трьохшарова базальна мембрана з покриваючими з боків подоцитами.
Ниркове тільце забезпечує першу фазу сечоутворення - фільтрацію, яка здійснюється через цитоплазму ендотеліоцитів капілярів, базальну мембрану і щілинні діафрагми, які закривають фільтраційні щілини між відростками подоцитів і такий комплекс називається фільтраційним ( гематоренальним) бар’єром нирки.
Протягом доби фільтрується 100-120 л плазми крові, такий фільтрат називається первинною сечею, так як містить вуглеводи, чіп іди. низькомолекулярні білки, солі та інші речовини, які не повинні виводитися з організму.
Канапьці нефрона. Первинна сеча, яка надходить у систему канальців нефрона, реабсорбується, тобто повторно всмоктується у кров. Тому епітеліоцити проксимального канальця нефрона мають на апікальному кінці мікроворсинки, а у базальній частині — множинні інвагінації цитоплазматичної мембрани та мітохондрії, що свідчить про їх високу функціональну активність у процесі реабсорбції води та електролітів. В ділянці петлі нефрона епітелій плоский, а у дистальному канальці у епітеліоцитів міститься базальна посіченість.
Кінцевий фільтрат (кінцева сеча) містить шлаки, які попадають у збірні трубочки, де сеча підкислюється, що має значення для переводу карбонатів у фосфати в розчинні форми (запобігання нирково-камінній хворобі), регуляції кислотно-лужного балансу, додання сечі бактерицидних властивостей.
Ендокринний апарат нирки. У ділянці дистального кінця нефрона і розташованій поряд артеріоли судинного клубочка у нирці знаходиться юкстагломерулярний комплекс, який містить ендокринні клітини, що продукують натрійуретичний фактор, ренін, простагландини, які приймають участь в регуляції ступеня гідратації тканин, об’єму циркулюючої крові та артеріального тиску. У нирці продукується еритропоетин, який стимулює процеси еритропоезу в червоному кістковому мозку.
