а) епендимоцити, які вистилають порожнини ЦНС, представляють собою кубічні та призматичні клітини епендимної глії. Вони приймають участь в секреторній функції та утворенні мозкової рідини.
б) астроцити, які є багатовідростковими клітинами, багатими мітохондріями, що формують опорний апарат ЦНС, виконують розмежувальну функцію і приймають участь в обміні речовин.
в) олігодендрогліоцити оточують тіла нейронів і їх відростків, утворюють оболонки нервових волокон і нервових закінчень, забезпечуючи трофіку нейронів, а також включаються у процес збудження і гальмування та проведення нервових імпульсів.
г) мікроглія - спеціалізована система макрофагів моноцитарного (мезенхімного) походження, виконуючи захисну функцію.
Відростки нервових клітин разом із покриваючими їх клітинами нейроглії утворюють нервові волокна. За будовою вони поділяються на безмієлінові та мієлінові.
Безмієлінові (безмякотні) —складаються із осьових циліндрів, тобто волокон кабельного типу. По них нервовий імпульс проходить зі швидкістю 1-2 м/с.
Мієлінові (м’якотні) - діаметром 1-20 мкм мають осьові циліндри, їх відростки оточені спіральною пошаровою оболонкою, яка складається з внутрішнього шару, багатого ліпідно-білковими сполученнями та зовнішнього - цитоплазми і ядер лемоцитів. Швидкість проведення імпульсу по них 5-100м/с. Мієлінові та безмієлінові нервові волокна покриті базальними мембранами, які пов’язані з тяжами колагенових волокон та оточуючої сполучної тканини. Вони складають периферичні нервові стволи, які в органах розпадаються на менші пучки та окремі волокна.
Нервові закінчення - кінцеві апарати нервових волокон різні за функціями: ефекторні (рухові), рецепторні ( чутливі), міжнейронні синапси (здійснюють міжнейронні зв’язки).
Ефекторні нервові закінчення включають рухові нервові закінчення гладких і попереково-смугастих м’язах та секреторних закінченнях залозистих органів.
Рецепторні нервові закінчення—утворення дендритів чутливих нейронів,які сприймають різні подразнення і поділяються на механорецептори, хеморецептори, терморецептори. За структурною організацією рецептори поділяються на вільні (розгалуження дендритів) і невільні (клітини глії, що мають сполучнотканинну капсулу і називаються інкапсульовані.
Міжнейроині синапси — спеціалізовані контакти нейронів, які забезпечують однобічне проведення імпульсів в межах рефлекторної дуги.
Морфологічно у складі синапсу розрізняють пресинаптичний і постсинаптичний полюси, між якими є синаптична щілина. Зустрічаються синапси із хімічною та електричною передачами. Функціонально розрізняють два види синапсів — збудливі та гальмівні. Морфологічна класифікація їх залежить від того, які частини нейронів контактують між собою.
Аксодендричні — аксон першого нейрона передає нервовий імпульс на дендрит другого.
Аксосоматичні - аксон першого нейрона передає імпульс на перикаріон другого.
Аксоаксонні - термінали аксона першого нейрона закінчуються на аксоні другого. Очевидно, аксонні синапси виконують гальмівну функцію. Крім останніх, найбільш поширених міжнейронних контактів,між деякими нейронами зустрічаються дендросоматичні та дендродентричні.
У пресинаптичній мембрані містяться мітохондрії та синаптичні міхурці, вкриті мембраною із вмістом певних хімічних речовин – медіаторів(ацетилхолін,норадреналін,адреналін та серотонін), які передають нервовий імпульс на постсинаптичну мембрану.
