пользователей: 21276
предметов: 10469
вопросов: 178036
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Трофічна сполучна тканина:

        -•

кров. Кров виконує дихальну (перенос газів), трофічну (транспортування поживних речовин), захисну (клітинний і гуморальний імунітет), регулятивну (перенос БАР), видільну (перенос кінцевих і проміжних продуктів обміну), терморегуляторну (охолодження і нагрівання органів), гомеостатичну (регулювання гомеостазу) функції.

У склад крові входять формені елементи:

Еритроцити без’ядерні клітини, не здатні до поділу, у склад їх входить дихальний пігмент гемоглобін. Середній діаметр становить 7,16-7,98 мкм, двояко ввігнутої форми дисків. У гіпотонічних розчинах оболонка еритроцита розривається і гемоглобін виходить у плазму (гемоліз).Останній відбувається при переливанні несумісної крові, дії токсинів,ядів,що виділяють паразити та бактерії, у гіпертонічних розчинах еритроцити віддають воду і зморщуються. Тривалість їхнього життя 100-120 дні

Лейкоцити — різні за морфологічними ознаками клітини. Ті лейкоцити, що мають у цитоплазмі гранули (зерна) називають гранулоцити, а ті, що не мають - агранулоцити.

Гранулоцити:

  • нейтрофільні - складають 48-78% від загальної кількості лейкоцитів. Вони мають округлу форму, слабко оксифільну цитоплазму і дрібну зернистість розово-фіолетового забарвлення. Клітини багаті лізосомами, що мають протеолітичні ферменти. Ядра складаються з декількох ядер, з’єднаних тонкими перешийками - це достатньо зрілі клітини. Менш зрілі - паличкоподібні та юні. При патологічних процесах збільшується кількість останніх — цей стан називається “зсув вліво ”, а якщо за рахунок сегментоядерних —“зсув вправо”. Нейтрофільні гранулоцити дуже рухливі, володіють високою фагоцитарною активністю;
  • еозинофільні — складають 0,5-5% від загальної кількості лейкоцитів, більші за розмірами, у цитоплазмі містяться великі гранули, забарвлені оксифільно. Ядра складаються із двох сегментів, з'єднаних перешийком. Еозинофіли володіють хемотаксисом до комплексу антиген-антитіло, гістаміну тощо. Володіють меншою фагоцитарною активністю ніж нейтрофіли. Кількість їх збільшується при деяких інфекційних захворюваннях та глистяній інвазії;

> базофільні — малочислена різновидність зернистих лейкоцитів до 1%, діаметром 10-12 мкм. Форма ядер у вигляді неправильно зігнутої палички. У цитоплазмі знаходяться великі, округлі базофільні гранули, у яких міститься глікоген, РНК, гепарин, гістамін, що регулюють процес згортання крові та проникливість кровоносних судин.

Агранулоцити:

>моноцити складають 3-11%, розміри - 18-20 мкм, ядро бобоподібної форми, по периферії розташований хроматин і дрібні ядерця. Цитоплазма забарвлена базофільно. Приймають участь у фагоцитозі.;

>лімфоцити складають 19-37%. Число їх з віком змінюється, у дітей більше ніж у людей похилого віку. Живуть не довго (години, дні). Основну частину займає щільне, темне ядро з грубими частинами хроматину. Цитоплазма у вигляді вузької смужки, базофільно забарвлена, у якій знаходяться мітохондрії та інші органели;

  • тромбоцити (кров’яні пластинки) - без’ядерні елементи, живуть 9-10 днів, після чого руйнуються в селезінці. Забезпечують основні етапи зупинки кровотоку - гомеостазу, завдяки здатності до склеювання ( аглютинації) і вмісту в цитоплазмі факторів згортання крові.

Визначення процентного співвідношення окремих видів лейкоцитів називається лейкоцитарною формулою.

лімфа - рідка сполучна тканина, яка складається з лімфоплазми і формених елементів, що на 90% представлена лімфоцитами, а решту моноцитами та еритроцитами. Вона формується у тканинах, спочатку у замкнутих з одного кінця лімфокапілярах (периферична лімфа), далі протікає через лімфатичні вузли, де збагачується лімфоцитами (проміжна лімфа), і, на кінець, вливається в головні магістральні протоки (грудний і правий лімфатичний), утворюючи центральну лімфу, яка поступає у великі вени і впадає в праве передсердя.

Головна функція лімфи - регуляція відтоку рідини та метаболітів від органів у доповнення до венозної системи і забезпечує рециркуляцію лімфоцитів, приймає участь в імунітету.

Опорно трофічна.

 Це поширена тканина, завдяки якої в організмі виконуються такі функції: механічні, формоутворюючі, трофічні. У залежності від кількості співвідношення компонентів міжклітинної речовини - основної речовини і волокон виділяють три типи сполучної тканини: рихла, щільна, сполучна із спеціальними властивостями.

Рихла неоформлена волокниста - супроводжує всі кровоносні та лімфатичні судини, входить у склад оболонок внутрішніх порожнистих органів та шкіри, формує прошарки внутрішніх органів. Забезпечує такі функції: трофічну (обмінні процеси та регуляцію харчування клітин), захисну (участь в імунних реакціях, фагоцитозі), пластичну ( участь у відновних процесах при пошкодженні тканин). Клітини рихлої сполучної тканини є різні і серед їх виділяють більш стабільні, а саме: фібробласти, базофіли, адвентиціальні клітини, ліпоцити.

>фібробласти - постійні клітини, мають відростки та нечітко виражені межі, рухливі, здатні до розмноження. У базофільній цитоплазмі багато вільних полісом, розвинута гранулярна ендоплазматична сітка, ядра світлі. Зрілі фібробласти одночасно синтезують і виділяють специфічні білки (проколаген, проеластин, ферментні білки - колагенози) і різні глікозаміноглікани. Старіючі - фіброцити втрачають здатність до поділу та знижують свою синтезуючу активність.

  • макрофаги (гістіоцити) є найбільш активно мігруючими клітинами. Вони відрізняються різноманітністю форм. їх безпосередніми попередниками є моноцити крові. Макрофаги відіграють важливу роль у фагоцитозі та кровотворенні;
  • тканеві базофіли ( тучні клітини) розташовані здебільшого по ходу кровоносних капілярів, овальної форми, величиною 10-25 мкм. Характерна особливість - наявність специфічних гранул, забарвлених метахроматично, завдяки наявності гепарину, гістаміну та серотоніну, які впливають на швидкість обмінних процесів;
  • плазматичні клітини - округло-овальної форми з ексцентрично розташованим ядром, що містять хроматин у вигляді “колеса зі спицями” - кінцева стадія стимулювання В-лімфоцитів. Вони приймають участь у вироблені антитіл. Зрілі плазмоцити не здатні до поділу, старіють, гинуть і поглинаються макрофагами;
  • адвентиціальні клітини - витягнуті клітини зірчатої форми з овальним гетерохроматичним ядром і базофільною цитоплазмою. Вони здатні до мітотичного поділу і перетворення у фібробласти,
  • жирові клітини — мають кулеподібну форму, вміщають велику краплю жиру. Вони є депо жирових речовин, приймають участь у процесах теплорегуляції та обміну речовин, виконують механічну функцію;

^ пігментні клітини - витягнуті відростчасті клітини з багато численними пігментними включеннями в цитоплазмі;

^ ендотеліапьні клітини - розташовані у вигляді шару плоских ^витягнутих клітин, які утворюють внутрішню вистилку кровоносних і лімфатичних судин, камер серця, завдяки яких відбувається активний обмін речовин між кров’ю і тканинами;

^ міжклітинна речовина - представлена аморфною речовиною та різними волокнами;

^ основна речовина гомогенна колоїдна система, що складається із складних вуглеводів - мукополісахаридів, яка здатна змінювати свою консистенцію, Основною речовиною є гіалуронова кислота. У міжклітинній речовині здійснюються різні обмінні процеси, перебудова колагенових та еластичних волокон, в залежності від напрямку дії механічних факторів;

  • колагенові волокна — основні елементи, які забезпечують механічну міцність тканини. Вони у вигляді стрічкоподібних тяжів, розташований у різних напрямках. У склад входять амінокислоти та колаген;
  • еластичні волокна - це гомогенні нитки, які формують сітку об’єднуючи в еластичні мембрани. По амінокислотному складі еластин відрізняється від колагену. Еластичні волокна менш міцні , не набрякають, їм властива пружність.

щільна волокниста сполучна тканина - в залежності від взаємного розташування волокон її поділяють на щільну неоформлену і оформлену. Неоформлена утворює складну систему перехрещених пучків та сіток. Число фібробластів та макрофагів значно менше. Така тканина складає основу шкіри забезпечує міцність, входить у склад надхрящниці та надкістниці, оболонок і капсул багатьох органів. Оформлена характеризується упорядкованими волокнами, що відповідають дії механічному натягу тканини в одному напрямі. Вона розташована в сухожиллях, фасціях, капсулах;

 

спеціально-сполучна:

>слизиста (драглиста) тканина зустрічається лише у зародка в складі позазародкових органів (плацента, пупковий канатик), розвивається із мезенхіми. Мукоцити - клітини типу фібробластів, у міжклітинній речовині переважає гіалуронова кислота і надає желеподібну консистенцію;

>ретикулярна - утворює строму кровотворних органів, представлена фібробластами, макрофагами;

>жирова розрізняють білу і буру тканину у якій інтенсивно відбуваються окисні процеси, енергія яких витрачається на теплоутворення;

>пігментна — вміщає багато пігментних клітин (меланоцитів), які забезпечують пігментацію шкіри, судинних оболонок і радужки ока.

Опорна .

Це скелетна тканина, у яку входить хрящова та кісткова тканини, вони мезенхімного походження, виконують опорну, механічну і захисну функції, приймають участь у водно-сольовому обміні.

  • хрящова тканина - виконує опорну функцію, розвивається із мезенхіми. Складається із хондроцитів і хондробластів та щільної міжклітинної речовини (колаген):
  •  гіаліновий - найбільш поширений і входить у склад ребер, грудини, покриває суглобові поверхні, утворює хрящовий скелет повітроносних шляхів: носа, гортані, трахеї, бронхів;
  • еластичнийутворює скелет зовнішнього вуха, слухового проходу, Євстахієвої труби, надгортанника. Крім аморфної речовини входить колаген, щільна сітка еластичних волокон;
  • волокнистий - розташований у міжхребцевих дисках, ділянках прикріплення сухожиль. У склад входить колаген і міжклітинна речовина, утворюючи ізогенні групи, що витягуються у ланцюжки між пучками колагенових волокон.
  • кісткова тканина - розвивається із мезенхіми, складається із клітин і міжклітинної речовини, виконує функцію опори, захисту та обміну речовин:

>остеоцити знаходяться у своєрідних порожнинах міжклітинної речовини - лакунах. Остеоцит є більш диференційована стадія розвитку остеобласта. За формою це переважно овальні клітини, розміром 18-40 мкм, містять помітне ядро та слабо базофільну цитоплазму, бідну органелами. Велика кількість відростків остеоцитів знаходиться у кісткових канальцях та порожнинах, де циркулює тканинна рідина, яка бере участь у метаболізм кісткової тканини;

  • остеобласти - великі багатоядерні клітини, розміром 20-100 мкм, цитоплазма оксифільна або базофільна, містить багато лізосом, мітохондрії, комплекс Гольджі. Залежно від структурної організації міжклітинної речовини, головним чином олеїнових волокон, серед кісткової тканини розрізняють грубоволокнисту та пластинчасту;
  • остеон - сукупність 4-20 трубчастих пластинок, вставлених одна в одну, і за своєю формою нагадують вигляд спиляного дерева. Їх центральні канали містять судини, остеобласти і остеокласти. Регенерує кісткова тканина за рахунок камбіальних елементів окістя. За рахунок епіфізарної лінії хряща кістка росте у довжину.

хиты: 1228
рейтинг:0
Естественные науки
науки о жизни
биология
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь