покривна, захисна, обмінна ( всмоктувальна, видільна, секреторна), сприйняття подразнень. Багаточисленні види епітелію поділяються на дві групи:
покривний та залозистий.
Покривний епітелій у залежності від кількості шарів поділяють на одно - та багатошаровий. Якщо всі клітини своїм базальним шаром вступають у контакт із базальною мембраною, епітелій називається одношаровим, а якщо контактує нижній шар називається багатошаровим.. Одношаровий епітелій зустрічається у вигляді однорядного і багаторядного. Для класифікації враховують і форму, зокрема відношення висоти до товщини, розділяючи епітелії на плоский, кубічний та циліндричиий( призматичний).
Спеціалізований епітелій , клітини якого виробляють і виділяють продукти, що необхідні для нормальної життєдіяльності організму називають залозистим, який виробляють спеціальні органи — залози. Якщо вироблений у них секрет виділяється на поверхню тіла, або в порожнини через спеціальні протоки, секреція називається зовнішньою, а залози екзокринними. Залози внутрішньої секреції (ендокринні) виробляють гормони і виділяють безпосередньо в кров, лімфу або спинномозкову рідину. Ендокринні залози мають лише секреторні відділи, які по формі утворюють або фолікул (щитовидна залоза), або побудовані по трабекулярному типі. У багатоклітинних екзокринних залозах є секреторний відділ, вистелений залозистим епітелієм, і вивідний проток, стінка якого утворена несекретуючими епітеліальними клітинами.
Розрізняють прості та складні залози в залежності від будови вивідних протоків.
Прості залози мають нерозгалужені протоки, складні залози — розгалужені протоки.
По формі кінцевих відділів залози бувають альвеолярні, трубчасті та трубчасто-альвеолярні . Кінцеві відділи в одних залозах розгалужені, в інших -нерозгалужені.
Існує також класифікація залоз, що враховує виділення секрету із клітин, а також його хімічного складу. Щодо способу виділення секрету розрізняють залози голокринні, апокринні та мерокринні. При голокринній секреції клітина після накопичення секрету руйнується повністю(сальна залоза).При апокриновій секреції під час виділення секрету відділяється апікальна частина клітини (макроапокринна секреція), або її апокальні частини мікроворсинок (мікроапокринна секреція). Прикладом таких є молочні та потові залози.
Більшість залоз у людини - мерокринові. їх клітини не руйнуються, а після виділення секреторних гранул зберігають свою структуру. До них відносять залози: більшість ендокринних, потові, слинні, підшлункову.
По хімічному складу секрету розрізняють
сальні,слизисті, білкові, потові залози.
