Розрізняють два основні типи метаморфозу —- неповне та повне перетворення.
При неповному перетворенні, або геміметаболії ,комаха проходить такі фази розвитку: яйце, личинка, імаго.
З яйця виходить личинка, зовні схожа на дорослу особину. Вона має фасеткові очі, такий самий як і в дорослих ротовий апарат, а на старших стадіях — зовнішні зачатки крил. Ці личинки звуться німфами. Окрему модифікацію становлять так звані наяди — личинки одноденок, бабок і веснянок. Вони теж схожі на імаго, мають фасеткові очі й на старших стадіях — зачатки крил, але живуть у воді й мають спеціальні личинкові органи -— зябра,маску (личинки бабок) тощо. Ріст і розвиток личинки супроводжуються періодичними линяннями; під час останнього линяння вона перетворюється на імаго.
При повному перетворенні, або голометаболії, комахи проходять такі фази: яйце, личинка, лялечка, імаго. З яйця виходить личинка, яка різко відрізняється від імаго більшою гомономністю метамерії, відсутністю зовнішніх зачатків крил, слабкішим розвитком органів чуття. Вона не має фасеткових очей, антени її значно коротші; часто ротовий апарат у неї інший, ніж у дорослої комахи (наприклад, у гусені метеликів — гризучий, а в імаго — сисний). Більшість органів личинки має тимчасовий характер, наприклад черевні ноги в личинок метеликів та пильщиків, шовковидільні залози у гусені метеликів, личинок деяких ос, їздців, пильщиків тощо. Личинкові ознаки зберігаються під час усієї личинкової фази. Із кожним линянням личинка лише збільшується в розмірах. Закінчивши свій ріст, личинка останньої стадії припиняє живлення, стає нерухомою,линяє востаннє й перетворюється на лялечку. Характерна особливість лялечки — нерухомість і нездатність до живлення (вона живе за рахунок нагромаджених личинкою резервів). Зовні лялечка хоч і не схожа на імаго, проте вже має ряд ознак дорослої фази — зовнішні зачатки крил, ніг, вусиків, фасеткові очі.
У суспільних комах (мурахи, терміти та ін) добре виражений поліморфізм (зовнішні відмінності) в залежності від функцій, які виконуються в сім'ї. Наприклад, у бджіл розрізняють матку, робочих бджіл і трутнів. Після запліднення самки втрачають здатність до польоту, продукують величезну кількість яєць і повністю залежать від робочих особин, які доглядають за ними і годують.