Будова статевої системи ракоподібних різноманітна. У вищих десятиногих раків (до яких відноситься також і річковий рак) відзначається роздільностатевість, крім того, часто буває виражений статевий диморфізм (чоловічі і жіночі особини відрізняються одна від одної за певними морфологічним ознакам). Статеві залози (сім’яники і яєчники) - парні. Самці відкладають сперматофор ("пакет", що містить сперматозоїди) у зовнішнє середовище (або в статевих шляхах самки); а самка - яйця, що запліднюються в зовнішнім середовищі (при зовнішньому заплідненні). З яйця виходить личинка.
Для ракоподібних характерні складні життєві цикли. Личинка ракоподібних (наупліус) схожа на личинку багатощетинкових кільчастих червів, веде активний вільний спосіб життя. В міру подальшого розвитку здійснюється метаморфоз і молодий рак набуває ознак дорослої тварини. У річкових раків розвиток цілком проходить у яйці, стадії вільноплаваючих наупліусів немає, а з яєць, що самка усюди носить із собою на черевних ногах, виходять вже цілком сформовані молоді рачки.
Більша частина з відомих нині 52 тисяч видів ракоподібних живе в морях і океанах, та деякі пристосувались до життя у прісних водоймах (річкові раки, бокоплави,лускогузи або щитні), або навіть на суходолі (стоногуваті, або мокриці, деякі краби). Серед ракоподібних трапляються тварини не довші за 1 мм, а деякі морські краби можуть виростимасою до 10 кг та розмахом ніг до 2 м.
На суходолі, у великих калюжах живуть древні ракоподібні –лускогузи, або щитні, чиї яйця переживають висихання влітку, проморожування взимку, багаторічне зберігання, не гинуть також від радіації, а коли потрапляють знов у теплу калюжу, дають нове покоління щитнів. Ракоподібні є важливими харчовими тваринами для людини. В їжу вживають велику кількість видів креветок, а також омарів, лангустів, крабів, річкових раків.