Цей клас об'єднує понад 6 тис. видів морських (переважно) та прісноводних (рідше) тварин. Відомий один тропічний вид Lycastopsis catarractarum із родини Nereidae, який живе на плантаціях бананів і какао й живиться гнилим листям, солодкими плодами. У Чорному та Азовському морях знайдено близько 200 видів.
Тіло багатощетинкових (рис. 2) складається з головної лопаті (простомій), сегментованого тулуба та анальної лопаті (пігідій). На простомії розташовані органи чуття: пара пальп, пара або кілька пар антен, очі, нюхальні ямки. У більшості поліхет
кожний сегмент тулуба, крім перистомальних,має по парі бічних виростів — параподій.Є анальна лопать або пігідій. Зовні тіло поліхет укрите тоненьким шаром пружної кутикули, до складу якої входять колагенові волокна; хітин від-
сутній. Кутикула виконує тільки захисну функцію. Під кутикулою розташований одношаровий епітелій (епідерміс), де часто знаходяться залозисті клітиниМ'язи гладенькі, утворюють два шари: зовнішній кільцевий та внутрішній поздовжній; останній, як правило, не суцільний, а розбитий на дві пари стрічок — спинну та
черевнуЦелом, як уже зазначалося, складається з пари мішків у кожному сегменті. Лівий та правий мішки огортають кишечник і, стикаючись над і під ним, утворюють двошаровупоздовжню перетинку — брижу (мезентерій), на якій підвішений кишечник. Стінки сусідніх целомічних мішків утворюють між сегментами двошарові перетинки, так звані септи, або дисепименти. У септах часто є отвори, що з'єднують
целоми сусідніх сегментів. У перистомії, як правило, септи відсутні. Целомічна рідина прозора, має амебощні клітини. Травна система починається ротовим отвором на перистомії, проходить через усе тіло у вигляді прямої трубки, яка складається з букального відділу і глотки, стравоходу, середньої та задньої кишок. Поліхети живляться по-різному: одні з них — активні хижаки, які поїдають дрібних рачків, різних кільчастих червів, молюсків, мальків риб тощо; інші — детритофаги. Органи виділення — нефридії (рис. 6) завжди розміщені метамерно, попарно в кожному сегменті. Часто з кінцевим відділом нефридія пов'язані так звані
целомодукти, що виводять з целому назовні статеві клітини. Кровоносна система (див. рис. 5) складається зі спинної та черевної судин, що залягають відповідно у спинному і черевному мезентеріях над і під кишечником. Крім цих су-
дин, навколо кишечника між його зовнішньою стінкою та целомічним епітелієм є вузький щілиноподібний простір —навколокишковий синус. У частини видів спеціалізовані органи дихання відсутні, і газообмін відбувається через покриви тіла, особливо в параподіях. Нервова система (рис. 8) складається з головного мозку —
парного надглоткового ганглія, від якого відходять навкологлоткові конективи*, що огинають глотку і з'єднуються під нею з парою черевних стовбурів, які тягнуться вздовж усього тіла.
Поліхети відіграють досить важливу роль у житті світового океану і перш за все як необхідний калорійний корм для багатьох риб, у тому числі цінних промислових видів. У зв'язку з цим цікаво згадати, що в 1939—1941 pp. розпочалась акліматизація Nereis succinea в Каспійському морі, кудиз Азовського моря було завезено близько 70 тис. нереїд, які швидко освоїли нові місця й тепер посідають у загальній масі донної фауни цього моря третє місце після молюсків і ракоподібних. Ними живляться всі види бентрсних риб, а для осетрів та севрюги нереїс став основною, а інколи й єдиною їжею.Поліхети-детритофаги виконують дуже важливу функцію особливо в закритих морях. На дні моря нагромаджується багатий на детрит мул. Використовуючи його в їжу, полі хети активно включають детрит у кругообіг речовин через ланцюги живлення. Сидячі поліхети як фільтратори беруть участь в очищенні води від механічних та органічних часток. Вода стає прозорішою, поліпшуються умови для життя фотосинтезуючих організмів.
