Cкреблянки мають дуже своєрідну будову покривів, що пов'язано з їх паразитичним способом життя та відсутністю в них травної системи. Шкірно-м'язовий мішок скреблянок складається з епікутикули, кутикули та гіподерми, під якою залягає базальна мембрана, та двох шарів м'язів — кільцевих і поздовжніх.Епікутикула — тоненька плівка, до складу якої входять мукополісахариди. Вона захищає паразита від дії травних ферментів хазяїна. Кутикула — тонкий шар, вкритий зовні
плазматичною мембраною й пронизаний численними порами, від яких ідуть канальці у гіподерму. Кутикула виконує функції захисту та всмоктування. Через порові каналь-
ці молекули поживних речовин надходять до гіподерми, де перетравлюються. Гіподерма має синцитіальну будову. Це найтрвщий шар покриву, в якому, в свою чергу, виділяютьтри шари, що різняться за будовою та порядком розташування опорних волоконець. Середовище їх існування — кишечник хребетних тварин, багатий на продукти травлення, якими живляться скреблянки, їх покрив виконує функцію поглинання та переробки цих речовин. Покриви скреблянок озброєні великою кількістю кутикулярних гачків, які є похідним середнього шару гіподер-
ми. Гачки містяться на хоботку та рідше на передній частині тулуба. Вони мають характерну форму й складаються з заглибленого в гіподерму кореня та вільного вістря, загнутого назад. Під час прикріплення паразита до стінки кишечника хазяїна гачки діють за принципом якоря.Органи чуття в скреблянок розвинені дуже погано й представлені чутливими сосочками на верхівці хоботка, бічними сосочками біля його основи та сосочками біля статевого отвору.
