Будова та життєві цикли ехінокока, бичачого та свинячого ціпяків

Ехінокок (Echinococcus granulosus)— один із найнебезпечніших паразитів людини. Статевозрілі черви паразитують у кишечнику собак, вовків та інших м'ясоїдних тварин. Стробіла складається з трьох-чотирьох члеників. Сколекс має чотири присоски та хоботок, озброєний двома рядами гачків. Коло проміжних хазяїв ехінокока надзвичайно широке — всі свійські та дикі копитні, сумчасті, деякі гризуни, які заражаються, проковтуючи яйця або членики з травою, водою тощо. В їх кишечнику з яєць виходять онкосфери, які проникають у кров'яне русло й розно-сяться в різні органи, найчастіше у печінку та легені. Тут із онкосфери розвивається наступна личинкова стадія —фіна, що є ехінококовим міхуром. Остаточні хазяї заражуються, поїдаючи внутрішні органи заражених проміжних хазяїв.Людина, яка може бути проміжним хазяїном ехінокока, заражується найчастіше під час контакту з хворими на ехінококоз собаками, до шерсті яких прилипає велика кількість яєць паразита.

Бичачий, або неозброєний ціп'як — Taeniarhynchus saginatus паразитує в людині, а на личинковій стадії —у великої рогатої худоби. Дорослі цестоди досягають довжини 4 —10 м. Допроміжних хазяїв яйця паразита потрапляють разом із за брудненою травою. В кишечнику з яйця виходить онкосфера, яка проникає в кровоносні судини та з кров'ю потрапляє до різних органів: У їх тканинах онкосфера перетво-

рюється на фіну типу цистицерк (наступна личинкова стадія). Локалізуються фіни найчастіше в м'язах, проте їх знаходили й під шкірою, в очах, мозку та інших органах. Паразитування личинок у великої рогатої худоби звичайно проходить малопомітно,- але у разі локалізації парази  та в очах, мозку та інших життєво важливих органах можливий падіж худоби, особливо молодняка. Людина заражується ціп'яком, вживаючи недосмажену або недоварену яловичину. Хворі страждають безсонням, стають дратів-

ливими, іноді починаються напади, схожі на епілептичні.

Свинячий, або озброєний ціп'як — Taenia solium менший за розміром (2—3 м, рідше 8 м), ніж бичачий. Крім присосків, на сколексі в нього є короткий хоботок із двома рядами гачків (звідси й назва —озброєний). Проміжний хазяїн цього ціп'яка — свійські та дикі свині, остаточний — людина. Свинячий ціп'як характеризується таким же циклом розвитку, як і бичачий, а спричинене нимзахворювання — такими ж симптомами. Проте ціп'яки цього виду більш небезпечні для людини тому, що вона може бути й їх проміжним хазяїном. У цьому разі розвивається цистицеркоз. Зараження може відбуватися, коли людина проковтне розсіяні в зовнішньому середовищі яйця.