Найпоширенішими паразитами людини та свійських тварин є: ціп’як бичачий або солітер (неозброєний), свинячий(озброєний), стьожак широкий, печінковий сисун, сибірський або котячий сисун. Печінковий сисун мешкає в жовчних протоках печінки, жовчному міхурі. Викликає захворювання фасціольоз. Життєвий цикл його пов'язаний зі зміною хазяїнів, остаточний хазяїн — травоїдні ссавці (велика та дрібна рогата худоба, коні, свині, кролі тощо). Рідше печінкові сисуни зустрічаються у людини. Проміжним хазяїном служить молюск — малий ставковик. Яйце печінкового сисуна починає розвиватися, потрапивши до води, де з нього виходить личинка, забезпечена війками. Потім личинка проникає до малого ставковика. У тілі молюска паразит перетворюється на наступну личинкову стадію, потім він покидає молюска й активно пересувається у воді. На цій стадії печінковий сисун прикріпляється до стебел рослин і вкривається товстою оболонкою. Утворюється циста, що довго зберігає життєздатність. Циста, котру проковтне тварина, потрапляє в кишечник, оболонка цисти розчиняється, і паразит проникає через кишкові вени до печінки, де досягає статевозрілого стану.
