Формування понять нерозривно пов'язане з трансформацією знань у практичні вміння та навички. Так, на перших уроках ботаніки учні вчаться визначати органи рослин, потім, користуючися довідковою таблицею, — форми листків, а за інструктивними таблицями — суцвіття й плоди, роблячи короткі записи в зошиті з друкованою основою. Пізніше всі ці елементарні вправи дають змогу перейти до вивчення цілих рослин.
Розвиткові вміння визначати рослини сприяє порівняння представників двох родин (відшукання подібності й відмінності їхніх ознак), далі — представників двох родів і двох видів.
Розвиткові вмінь екологічного характеру сприяють спостереження, збирання живого матеріалу в природі, на екскурсіях, виконання літніх завдань із біології тощо.
Наступний дослід із пророщування насіння формує вміння вимірювати кореневу й надземну частини проростка в певні часові інтервали для визначення росту рослин.
Роботи фізіологічного характеру не лише досить складні, а й здебільшого тривалі, особливо позаурочні за завданням учителя в куточку живої природи (вегетативне розмноження та щеплення кімнатних рослин), досліди з рослинами на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці.
Значне місце в програмі з біології відводиться виробленню практичних умінь школярів: . працювати з лупою й світловим мікроскопом; проводити спостереження в природі; виготовляти найпростіші мікропрепарати; ставити елементарні досліди з вивчення життєдіяльності організмів; розпізнавати організми з різних таксономічних груп; використовувати здобуті на уроках біологічні знання для догляду за зеленими насадженнями й вирощування культурних і декоративних рослин.
Велика увага в курсі біології приділяється також формуванню пізнавальних (інтелектуальних) умінь, оволодіння якими сприяє розвиткові мислення учнів у процесі засвоєння знань. Це вміння:
. розпізнавати частини клітин, тканин, органи рослин; аналізувати головні ознаки рослин різних таксономічних груп; порівнювати певні біологічні об'єкти й процеси, знаходити в них ознаки подібності й відмінності; встановлювати зв'язки між будовою та функціями клітин, тканин, органів та їхніх систем в організмів; виявляти вплив факторів довкілля на організми.
Програмою з біології передбачається й вироблення учнями вмінь працювати з підручником. Оволодіння цими навчальними вміннями істотно впливає на глибину й міцність засвоєння ними біологічних знань, дає їм змогу раціональніше витрачати час на виконання класних і домашніх завдань.
Зазначені вміння — практичні, інтелектуальні й навчальні — формуються успішно, якщо оволодіння ними відбувається в комплексі, в процесі самостійних лабораторних і практичних робіт.
До практичних робіт, передбачених програмою, входять: збирання рослин для виготовлення роздаткового матеріалу, збирання насіння й плодів, заготівля живців для розмноження, догляд за багаторічними декоративними й сільськогосподарськими рослинами, за кімнатними рослинами, обробіток ґрунту. Практичні роботи, які проводяться в сільськогосподарському виробництві, на навчально-дослідній земельній ділянці, в природі тощо, формують у школярів сільськогосподарські, гігієнічні та інші вміння, необхідні для підвищення рівня їхньої трудової підготовки.
Таким чином, кожному видові діяльності відповідає група вмінь, від яких залежать загальний успіх навчання учнів та їхня активність на уроках.
Спостереження та експеримент є важливими у вивченні біології методами емпіричного дослідження.
Спостереження — це тривале, цілеспрямоване й планомірне сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності.
При вивченні морфології і систематики рослин спостереження тісно пов'язане з прийомами порівняння.
Найпростішими є спостереження за поодинокими об 'єктами, тому найчастіше використовуються при вивченні біології в 6—7 класах.
