Домашня робота — це складова навчального процесу, яка полягає у виконанні учнями завдань учителя, пов'язаних із вивченням відповідної теми. Вона передбачає вивчення навчального матеріалу, який пояснювався на уроці, самостійне опанування нового матеріалу, самостійні спостереження, проведення дослідів, виготовлення навчальних посібників, написання творчих робіт (рефератів, доповідей) тощо.
У практиці навчання біології найважливішими є завдання на узагальнення, закріплення й відтворення знань. Домашня робота полягає у виконанні вправ, що стимулюють, активізують самостійну розумову діяльність учнів, наприклад: відповіді на запитання наприкінці параграфа, складання логічних схем, виділення головного, заповнення порівняльно-узагальнювальних таблиць, розв'язування задач біологічного змісту тощо. Такі завдання мають бути простішими й менш об'ємними порівняно з тими, що виконувалися в класі. Адже вдома учні не можуть звернутися по допомогу до вчителя в разі ускладнень.
Обсяг домашніх завдань, їхні особливості значною мірою залежать від якості уроку біології. Учитель повинен пам'ятати: чим ефективніший урок, тим меншим має бути обсяг домашнього завдання, й навпаки. Проте навіть за найдосконалішого уроку біології від домашніх і позаурочних завдань відмовлятися не слід.
Вивчення рослин, тварин, явищ в їхньому житті передбачає включення в домашні та позаурочні завдання фенологічних спостережень, самоспостережень тощо.
Принципово новим підходом до процесу навчання біології є застосування випереджальної системи домашніх завдань, що виконуються з використанням підручника й науково-популярної літератури біологічного змісту. Суть її полягає в тому, що учні самостійно опрацьовують матеріал, який на уроці не пояснювався. Певну частину завдань із теми уроку (зокрема робота з додатковою літературою, відбір фактів, прикладів, цікавої інформації, підготовка повідомлень, рефератів, дослідів, виготовлення наочних посібників) учні можуть виконувати за бажанням. Такі домашні завдання даються у старших класах.
Навчальна діяльність учнів має бути спрямована на виконання низки послідовних завдань, наприклад: прочитати відповідний параграф у підручнику біології; добрати приклади з власного досвіду та науково-популярної літератури; скласти таблицю (приміром, спільних і відмінних рис будови представників типу Членистоногі); зробити схему або малюнок; скласти кросворд; добрати прислів'я, приказки чи загадки з теми; скласти опис лікарської рослини або корисної тварини, за якими інші учні мають ідентифікувати її; знайти в тексті характерні ознаки родини (розоцвіті чи складноцвіті) або класу (комахи чи земноводні).
Домашні завдання мають сприяти не лише засвоєнню знань, а й набуттю вмінь і навичок працювати з книгою, малюнком, таблицею, схемою, складати план до тексту, параграфу, виявляти в тексті головне тощо. Для розвитку мислення учнів, формування в них умінь порівнювати, узагальнювати, систематизувати слід давати їм завдання на заповнення таблиць, німих малюнків, складання кросвордів, ігор із біологічним змістом на кращого знавця польових, овочевих, технічних культур.
Важливе значення мають домашні завдання практичного спрямування, зокрема на проведення самоспостережень та спостережень за життям рослин, тварин, дослідів із ними.
Домашні завдання можуть бути: фронтальними, індивідуальними (спостереження за акваріумними рибами, рослинами, виготовлення колекцій), творчими (підготовка повідомлень, рефератів, малюнків, складання віршів, казок), активізувальними (складання ребусів, кросвордів, алгоритмів), розвивальними (на формування інтелектуальних умінь, розвиток логічного мислення).
Домашні завдання мають базуватися на принципах: взаємозв'язку з роботою під час уроку; самостійної навчальної діяльності учнів; конкретизації навчального матеріалу; дозування й диференціації; систематичності; доступності.
