Наочні методи, що зазвичай використовуються на уроках біології, — це ілюстрування, демонстрування та спостереження.
Метод ілюстрування призначений для увиразнення думки вчителя й передбачає супроводження викладу навчального матеріалу засобами статичної наочності (схеми, таблиці, умовні моделі, муляжі, карти, малюнки на дошці тощо).
Наочно-графічний метод навчального малюнка має важливе пізнавальне значення на уроках біології. Малюнок учителя на дошці разом із поясненням понять і фактів допомагає учням стежити за думкою, оскільки вони зосереджують увагу на тій деталі, про яку говорить і яку малює вчитель. Подібний малюнок учні виконують у зошитах, і використовують його на етапах закріплення й перевірки знань.
Застосовуючи методику навчального малюнка, вчитель має дотримуватися таких вимог:
· малюнок виконується на основі попереднього сприйняття учнями певних об'єктів або явищ природи;
· малюнок на дошці та в зошитах має бути схематичним, простим, чітким і досить великим і при цьому правильно відображати дійсність;
· предмет або явище замальовується поступово, спочатку — основні ознаки (контури), а потім — решта; при цьому вчитель використовує кольорову крейду, а учні — кольорові олівці;
· малюнок на класній дошці супроводжується поясненням учителя;
· малюнок супроводжується словесними або цифровими написами, які розміщуються горизонтально й праворуч від зображення;
· кожен напис сполучається з відповідною частиною малюнка суцільною виносною лінією; якщо написів багато, то вони розташовуються нижче.
До наочно-графічних належить також метод опорних сигналів, який полягає в передаванні змісту навчального матеріалу за допомогою скорочених або зашифрованих записів, схем, таблиць, графічних символів (малюнок, головне слово, літера, цифра, стрілка, знак, піктограма тощо).
Наприклад: ДЦ — дихальний центр; ЧСС — частота серцевих скорочень; Н20 — хімічна формула води.
Система логічно пов'язаних опорних сигналів навчального матеріалу одного уроку становить опорний конспект, що структурує навчальний матеріал за елементами знань. Це сприяє формуванню в учнів просторових наочних образів, які полегшують запам'ятовування. Переглядаючи опорні конспекти, учні швидко пригадують значення сигналів і розшифровують їхній зміст.
Автор методу опорних конспектів В. Ф. Шаталов рекомендує використовувати в навчальних цілях опорний плакат — збільшений кольоровий опорний конспект. Учитель демонструє опорний плакат усьому класу під час пояснення, а пізніше учні самостійно роблять опорний конспект у своїх зошитах. Ефективним вважається одночасне складання конспектів учителем та учнями паралельно з поясненням.
Складаючи опорні конспекти, слід дотримуватись основних дидактичних принципів: лаконічності, структурності, автономності, доступності, наочності та образності.
Метод демонстрування полягає в показі рухомих наочних засобів (натуральний експонат або діюча модель, дослід, кінофільм, телепередача, комп'ютерний показ тощо).
Методика й техніка демонстрування наочності або досліду вимагає чіткої організації спостереження, визначення його мети, ознак об'єктів і явищ, що їх сприймають учні. Під час демонстрування об'єктів живої природи або їхніх моделей особливу роль відіграють порівняння й зіставлення, групування об'єктів за суттєвими ознаками, використання прийомів, які спонукають учнів до аналітичної роботи.
Спостереження — це цілеспрямоване безпосереднє чуттєве сприймання предметів та явищ природи. Дослід (експеримент) — це вивчення у штучних умовах процесів, які відбуваються в живих системах.
