Метод проблемного викладу - методнавчання, який передбачає постановку вчителем перед учнями проблеми і визначення шляхів її розв'язання з приховуванням можливих пізнавальних суперечностей.
Його застосовують переважно для розвитку навичок творчої навчально-пізнавальної діяльності, осмисленого і самостійного оволодіння знаннями. Метод проблемного викладу має такі характерні ознаки:
1) знання учням у "готовому" вигляді не пропонують;
2) учитель показує шлях дослідження проблеми, розв'язує її від початку до кінця;
3) учні спостерігають за процесом роздумів учителя, навчаються розв'язувати проблемні завдання.
Проблемний виклад навчального матеріалу можна здійснювати в процесі проблемної розповіді, проблемно-пошукової бесіди, лекції, під час використання наочних методів проблемно-пошукового типу і проблемно-пошукових вправ. До нього вдаються в тих випадках, коли зміст навчального матеріалу спрямований на формування понять, законів чи теорій, а не на повідомлення фактичної інформації; коли зміст не е принципово новим, а логічно продовжує раніше вивчене і учні можуть зробити самостійні кроки в пошуку нових елементів знань. Водночас використання проблемного методу потребує великих витрат часу, не розв'язує завдань формування практичних умінь і навичок. Спостерігається слабка ефективність цього методу при засвоєнні учнями принципово нових розділів чи тем навчальної програми, коли немає змоги застосувати принцип аперцепції (опори на попередній досвід) і необхідне пояснення вчителя.
У процесі відбору навчального матеріалу враховують такі принципи:
-тематичності;необхідності і достатності; посильності і доступності;вживаності, або частотності та поширеності.
Проблемне завдання — це своєрідний опис проблемної ситуації, що відображує суперечності, сутність яких треба з'ясувати.
Для уроків біології характерні три найважливіших типи проблемних ситуацій, які зумовлені специфікою навчального предмета:
1) суперечності в самих наукових фактах, наприклад:
- птахи пристосовані до польоту, та не всі з них літають;
- підтримання сталості внутрішнього середовища організму (гомеостаз)
за неперервної мінливості умов зовнішнього середовища;
2) суперечності між обивательськими уявленнями про певний факт
та його науковим поясненням, наприклад:
- учням зрозуміло, що тяжко хворим дають кисневу маску для підтри
мання дихання, але незрозуміло, чому необхідною її складовою є оксид
карбону; - слово «запалення» в учнів зазвичай асоціюється з хворобою, а вчитель
пояснює, що це захисна реакція організму;
3) суперечності між набутими знаннями й новими фактами, які учні не можуть пояснити, наприклад:
- якщо в легенях немає м'язових волокон, то за рахунок чого вони мо
жуть розширюватись і стискатись? Як це відбувається? - мутації здебільшого є шкідливим для окремих організмів. Яким чином
вони відіграють важливу роль в еволюції видів?
