Важливим компонентом системи навчання є навчальне заняття — обмежена в часі, здійснювана в певному місці з певною групою учнів ланка навчального процесу, в межах якої досягається частково завершена дидактична мета. Реалізація конкретних дидактичних цілей відбувається на заняттях за умов різної їх організації. У зв’язку з цим виокремлюють різні форми (способи) організації занять. Кожній формі навчального заняття притаманні пріоритетні види навчально-пізнавальної діяльності учнів або їх поєднання, а також характер керівництва цією діяльністю з боку вчителя. Важливими критеріями визначення конкретної форми заняття є рівень самостійності учнів, який вона передбачає, а також специфічність застосовуваних засобів навчання.
Наприклад, семінар характеризується високим рівнем самостійної' ті учнів на всіх етапах його підготовки й проведення, а основними ви дами діяльності школярів є: робота над літературою, результат якої підготовка конспекту, реферату, доповіді, тез; виступ із відповідним повідомленням на занятті; участь у дискусії; аналіз, рецензування виступів інших учнів тощо. Педагогічне керівництво діяльністю школи рів має здебільшого опосередкований характер і передбачає складання плану семінару, визначення основних питань, які обговорюватиму! і. ся, розподіл пізнавальних завдань між учнями, добір літератури, консультування. На семінарському занятті вчитель організовує й спрямовує дискусії, підводить учнів до правильних висновків. Інший характер має діяльність учнів і відповідно вчителя, наприклад, на лекції, навчаньно-практичному занятті тощо.
Доцільність застосування тої чи іншої форми визначається конкретною дидактичною метою, змістом і методами навчальної роботи. Класифікація форм організації навчання здійснюється за різними критеріями: кількістю учнів, місцем проведення навчання, тривалістю навчальних занять, дидактичними цілями.
