Методика проведення самоспостережень, демонстраційних дослідів та спостережень в шкільному курсі біології.

Спостереження є одним із основних емпіричних методів педагогічного дослідження, який полягає в систематичному й цілеспрямованому сприйняті педагогічних явищ для вивчення їх специфічних  змін у конкретних умовах, а також у пошуку змісту цих явищ. Головними його вимогами є: чіткість і тривалість, систематичність, усебічність, достатня об’єктивність, ретельне, вдумливе й копітке опрацювання зібраного матеріалу. Самоспостереження полягає в дослідженні внутрішніх психічних процесів з одночасним спостереженням за їхніми зовнішніми проявами. Цей унікальний метод «проникнення» всередину психічних процесів та явищ пов'язаний із певними труднощами, оскільки дані самоспостереження мають бути не інтерпретованими, а сутнісними в тій послідовності, в якій вони виникають. Спостереження охоплює елементи теоретичного мислення, а також кількісні та якісні методи їх аналізу. Дослід – це вивчення у штучних умовах процесів, які відбуваються в живих системах. Основою для організації спостереження є постановка завдання їз зазначенням: що і як необхідно зясувати. Наприклад, демонструючи гербарій, учитель пропонує учням порівняти прості та складні листки й визначити головну ознаку, за якою вони відрізняються. На уроках із фізіології основним методом навчання є демонстраційний експеримент; при цьому він може мати дослідницьку або ілюстративну мету.