Навчання — цілеспрямований процес передавання й засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини. Ефективність засвоєння знань учнями значною мірою залежить від форм організації навчальної
Одні вважають, що форма навчання — це така організація навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка відповідає різноманітним умовам її проведення (в кабінеті біології, в природі тощо) в процесі виховуючого навчання. Деякі педагоги виокремлюють загальні (фронтальна, групова, індивідуальна) та конкретні (урок, семінар, екскурсія, практичне заняття тощо) організаційні форми навчання; інші — форми організації навчання (урок, домашня робота, семінар, практикум тощо) та форми організації навчальної роботи (фронтальні, групові та індивідуальні заняття в системі уроку).
У методиці навчання біології усталилися такі форми навчання: урок і пов'язані з ним обов'язкові екскурсії, домашні роботи, позаурочні роботи й необов'язкові позакласні заняття (індивідуальні, групові, або гурткові, й масові). Всі разом вони визначають систему форм організації навчання біології в середній школі, центральною ланкою якої є урок — основна форма навчання.
Кожна сист ема навчання визначає організацію вивчення змісту освіти в часі й просторі.
Найпоширенішою в шкільній практиці є класно-урочна система, яка характеризується різноманітністю форм навчальних занять (урок, лекція, семінар, навчально-практичне заняття,).
Важливим компонентом системи навчання є навчальне заняття — обмежена в часі, здійснювана в певному місці з певною групою учнів ланка навчального процесу, в межах якої досягається частково завершена дидактична мета. Наприклад, семінар характеризується високим рівнем самостійності учнів на всіх етапах його підготовки й проведення
Третя складова змісту категорії «форма навчання» — форма навчальної діяльності уч н і в на за нят т і. Навчальна діяльність, як і всяка інша, передбачає мету, засоби, результат і власне процес діяльності. Мета як закон зумовлює способи здійснення й характер навчально-пізнавальної діяльності школярівя. Сама форма навчальної діяльності передбачає певний характер відношень, взаємодії між учнями в процесі цієї діяльності. Така взаємодія може мати колективний або індивідуальний характер. Відповідно розрізняють колективну та індивідуальну форми навчальної діяльності учнів .
Колективна форма передбачає наявність спільної мети, об'єднання зусиль учнів для її досягнення й як вищий ступінь такого об'єднання — розподіл функцій та обов'язків між учасниками діяльності, співробітництво, основане на взаємоповазі в процесі діяльності, а також відповідальність кожного виконавця за результати праці перед колективом.
Індивідуальна форма не вимагає спільної мети діяльності; кожен її учасник працює незалежно від інших відповідно до своїх навчальних можливостей у властивому йому темпі. Результати його роботи не позначаються на результатах роботи інших.
Різновид колективної форми навчально-пізнавальної діяльності учнів — робота в парах змінного складу. Суть її полягає в тому, що кожен учень працює по черзі з усіма учнями класу, виступаючи то в ролі вчителя, то в ролі учня.
Індивідуальна форма навчально-пізнавальної діяльності в умовах фронтальної роботи передбачає виконання всіма учнями класу однакового за змістом завдання без будь-якої взаємодії між ними.