Загальний огляд змісту шкільного курсу в 10-11 класах Принципи побудови. Основні поняття. Класифікація понять курсу..

Курс „Загальна біологія” завершує біологічну освіту школярів, тому основна її дидактична мета – узагальнення понять з біології та виведення їх на більш високий рівень закономірностей законів, теорій, ідей. Зміст загальної біології є інтеграцією основ таких наук, як цитологія, генетика, екологія, еволюційне вчення тощо. Всі її теми пронизано ідеями еволюції, різнорівневої організації біологічних систем, що надає її змісту цілісності. Ці ідеї визначають структуру її розділів та послідовність їх вивчення. Зміст розділів складають групи загальнобіологічних, гносеологічних та політехнічних понять. Загальнобіологічні поняття починають формуватись у розділі „Рослини”. В подальшому вивченні біології вони збагачуються новим змістом, розвиваються і в загальній біології цілком формуються на новому, узагальненому рівні. До загальнобіологічних понять належать: 1. Рівні біологічних систем, таких як клітина, тканина, орган, організм (цитологічні, обміну речовин та перетворення енергії в клітині, індивідуального розвитку організмів, обмін інформацією, розмноження, спадковість, мінливість, реалізація спадкової інформації, саморегуляція тощо). 2. Поняття популяційно-видової форми життя (вид, популяція, критерії виду, структура виду, видоутворення). 3. Біосферно-біоценотичні поняття (біосфера, біоценоз, біогеоценоз). 4. Еволюційні поняття (еволюційні форми добору, ізоляція, результати еволюції, напрямки еволюції). Гносеологічні поняття – це окрема група понять загальної біології, що розкриває історію та методи отримання наукової інформації. До них належать історико-наукові поняття (відомості про історію наукових теорій та методологічні поняття, поняття наукових методів досліджень живої природи). Гносеологічні поняття тісно пов’язані з біологічними і складають їх необхідні аспекти. Політехнічні поняття розкривають наукові основи та технологічні процеси сільськогосподарського виробництва та ряду галузей промисловості. Вони включають в себе чисельні технологічні поняття (порода, сорт, штам, штучний добір, техніка та технологія отримання нових спадкових змін як матеріалу для добору) та поняття охорони природи. Загальна біологія завершує шкільну біологію, через що має змогу краще розв’язувати виховні завдання: формування „громадянина”, „патріота” та „гуманіста”. Особливості змісту дозволяють приділяти основну увагу створенню системи наукових поглядів на природу, що лежить в основі формування наукового світогляду. Формуванню наукового світогляду в процесі вивчення загальної біології сприяють вікові особливості старшокласників, що дає змогу використовувати комплекс знань про природу як в процесі самостійної роботи, так і під керівництвом учителя. При вивченні загальної біології використовують ті самі організаційні форми навчання, що й під час вивчення інших розділів: уроки, екскурсії, позакласну роботу тощо. Уроки загальної біології підпорядковуються загальнодидактичній типології (вказаній у попередніх модулях). Однак у зв’язку зі змістом розділів та віковими особливостями старшокласників вони відрізняються своєю видовою різноманітністю: кіно- і телеуроки, уроки-лекції, уроки-семінари, уроки-конференції, інтегровані тощо. Як доповнення до уроків загальної біології проводяться екскурсії. Шкільна програма пропонує проводити їх у природу, музеї, в сільськогосподарське виробництво та на пришкільну навчально-дослідну ділянку. Враховуючи вік учнів та рівень їхніх знань, навчальна діяльність школярів в ході екскурсій повинна бути пошуково-дослідницькою. Позаурочна робота з загальної біології може бути пов’язана з проведенням спостережень та постановкою дослідів у природі, на пришкільній ділянці, в куточку живої природи. Ці дії школярів частіше всього мають попередній характер і узагальнені результати їх використовуються на уроках.