Континентальні води земної кулі можна згрупувати в дев’ять областей: Палеарктичну, Понто-Каспійську, Байкальську, Сино-Індійську, Ефіопську, Танганьїкську, Неарктичну, Неотропічну, Австралійську.
Палеарктична область. Вона охоплює усю Європу, захід Північної Африки, Передню Азію (крім південного сходу), Центральну Азію і всю північ Азії, за винятком басейну Амуру і річок, які розташовані південніше хребта Джугджур. До складу області не належать Байкал і Каспій, а також лимани і передгирлові ділянки великих річок, які впадають у Чорне й Азовське моря. Серед прісноводних риб досить поширені представники родини коропових. Про спорідненість із фауною Неарктики свідчить наявність щук, колючок, із осетроподібних — лопатоносів, із лососевих — благородного лосося. Сомові представлені поодинокими видами. Для іхтіофауни області характерні також ряд ендемічних родів риб: карасі, гірчаки, йоржі, в’юни, верховодки. Незважаючи на значну протяжність Палеарктики і густу мережу багатоводних рік, її іхтіофауну загалом можна вважати досить бідною на види. Це можна пояснити тим, що значна частина палеарктичних річок на довгий час замерзає і впадає у Північний Льодовитий океан.
Неарктична область. Вона охоплює Північну Америку від арктичного узбережжя на півночі до 26-27 паралелі на півдні. Фауна за деякими ознаками дещо подібна до фауни Палеарктичної області. Щукові й умброві, що поширені також у Палеарктиці, представлені ендемічними видами. Із осетроподібних наявні лопатоніс, веслоніс. Характерний для фауни Неарктики ряд Панцирникоподібні. З них родина панцирникові, або кайманові, риби. Мулова риба, або амія, — єдиний представник амієподібних. Лососі представлені тими самими прохідними тихоокеанськими видами, що і в басейні Амуру. Із непрохідних форм лососевих є райдужна форель, яка цінується рибоводами за її невибагливість і скоростиглість. Із коропоподібних особливо характерна родина чукучанові. Серед сомів відзначимо сомика-кішку. У південних районах області поширені зубаті коропові, з яких маленька рибка гамбузія ефективно знищує личинок комарів. З ендемічних родин водиться родина Сліпоочкові, до якої належить сліпа печерна риба. Із молюсків звичайні вівіпариди. Багата фауна бітиній. Досить численні також перлівниці та жабурниці з двостулкових молюсків.
Неотропічна область. Вона охоплює водойми Південної і Центральної Америки, а також Антильських островів. Прісноводні риби області надзвичайно різноманітні. Водяться представники ряду скатів, тобто риб, які є переважно морськими. Так, у басейні Амазонки поширені представники ендемічної родини річкових скатів-хвостоколів. Характерним елементом фауни області є також ендемічний вид дводишних риб лепідосирен. Річки північно-східної частини області населяють електричні вугри. Приблизно половину прісноводних риб Неотропічної області становлять різноманітні соми. Серед них є панцирні соми, або лорікарієві, тіло яких покрите кістковими щитками. Із древніх тропікополітних араванових, або кісткоязикових, в області поширені представники родів аравана й арапаїма. Значної чисельності й різноманіття у Неотропічній області досягають харацинові, до яких належить відома піранья та багато яскраво забарвлених рибок, яких нерідко утримують в акваріумах, — нени, лебіаси. Із риб водиться ще родина галаксієвих, представники якої трапляються також в Африці, Австралії, Новій Зеландії. Досить різноманітні літоридиніди.
