Нотогейське царство охоплює материк Австралію, острови Тасманію, Нову Гвінею, Нову Зеландію та острови Океанії. У межах Нотогеї виокремлюють три зоогеографічні області: Новозеландську, Австралійську і Полінезійську.
Новозеландська область. Охоплює великі острови Нової Зеландії (Північний та Південний) і кілька менших: Чатам, Окленд, Кемпбел, Антиподів. Фауна області давня і самобутня. Клімат океанічний, вологий. Рослинність своєрідна, переважають ліси тропічного типу, де ростуть деревовидні папороті заввишки до 40 м і в’юнкі рослини. Новозеландська фауна — типово острівна. Про це свідчить бідність на види і виражений ендемізм. Місцевих ссавців лише три види (2 — рукокрилих та 1 — щура); гніздових птахів — 87; плазунів — 8; земноводних — 1 вид. Із нелітаючих птахів є ендемічний ряд безкрилі, або ківіподібні. Ендемічна підродина совиних папуг представлена двома видами, найтиповіший з яких — совиний папуга, або какапо. Серед папуг є ендемічна родина несторів, характерним представником якої є кеа. До нелітаючих птахів, крім ківі і совиних папуг, належить і пастушок уека, новозеландська султанка. Лише в Новозеландській області мешкає пое, або туй. Плазунів небагато. Серед них — ендемічна гатерія, або туатара. Земноводні представлені єдиним видом — ліопельмою - є ендеміком області. Незначна кількість прісноводних риб належить до прохідних форм (наприклад, вугор). Налічують лише 16 видів метеликів. Фауна Нової Зеландії докорінно змінена людиною: чимало місцевих форм під впливом діяльності людини зникло, а на їх місце завезено багато нових видів, які тут добре прижилися.
Австралійська область. Охоплює материк Австралію і острови: Тасманію, Нову Гвінею, архіпелаг Бісмарка та Соломонові острови. Ландшафти області різноманітні. Узбережжя материка та острови Австралійської області багаті на опади, добре зволожені. У внутрішніх частинах континенту клімат дуже сухий, оскільки вологу затримують гори. Дерева не перевищують 2 м, є чагарники. На східній окраїні Австралії і в Тасманії переважають деревовидні папороті, між якими ростуть високі евкаліпти й австралійські буки. Австралійську область поділяють на дві підобласті: Новоголландську (власне Австралійську) та Новогвінейську (Папуаську). Новоголландська підобласть. Охоплює материк Австралію без північних районів та острів Тасманію з кількома прилеглими на сході островами. Ендеміками Австралійської області є найпримітивніші ссавці, що належать до підкласу первозвірі, ряду яйцекладні- качкодзьоб. Єхидна, є велика кількість сумчастих ссавців, які належать до ендемічних форм. Великих копитних у підобласті заміняють кенгуру, їх найбільший представник — гігантський, або сірий, кенгуру. До рослинноїдних сумчастих належить також вомбат, сумчаста білка, Кускус плямистий. Коала, або сумчастий ведмідь. Сумчастий кріт, Сумчастий мурахоїд, Сумчастий вовк — найбільший хижак із сумчастих. Тасманійський диявол також веде хижацький спосіб життя. Дикий собака динго — представник ендемічних плацентарних ссавців Австралії. Серед них ендемічними родами є боброві миші, чіпкохвості миші, кенгурові миші, австралійські пацюки .
Склад птахів Новоголландської підобласті: Ему, Лірохвіст, какаду зокрема шоломоносний какаду. Ендеміком підобласті є чорний лебідь. Одним із найбільш оригінальних птахів Австралії є рибалочка-реготун. У підобласті є також ендемічні види плазунів. Серед них плащоносна ящірка, ящірка молох. У річках Мері й Барнет штату Квінсленд трапляється ендемічний вид риб із надряду дводишних — неоцератод, або австралійський рогозуб. Новогвінейська підобласть. Охоплює північні райони Австралії, Нову Гвінею, Соломонові острови, архіпелаг Бісмарка. За складом фауни це типово перехідна область між Індо-Малайською та Полінезійською. Характерна риса фауни Новогвінейської підобласті — наявність сумчастих ссавців та птахів. Із яйцекладних ссавців поширена проєхидна . Серед сумчастих, зокрема деревний кенгуру. Для підобласті також характерні сумчастий борсук, або довгоносий бандикут, сумчаста куниця, але загалом фауна ссавців досить бідна. У фауні птахів нараховують понад 60 видів райських птахів, трапляються також сині райські птахи та королівські лофорини. Типові ендемічні птахи підобласті — казуари. Характерна велика кількість голубів, папуги. Чорний какад . Какаду-тритон. В підобласті поширені також ендемічні види смітних курей, зокрема кущові індики, альтанкові птахи. Фауна плазунів досить багата на види, серед яких є ендемічні форми, зокрема геконів та сцинків. До ендеміків належить також новогвінейська, або двокігтева, черепаха. Для підобласті характерна велика кількість комах, зокрема метеликів.
