Передумовою розселення тварин є коливання чисельності особин у популяціях. Вони відбуваються внаслідок змін співвідношення між народжуваністю і смертністю тварин. Інтенсивність розмноження тварин залежить від запасів їжі, клімату, кількості ворогів, паразитів, конкурентів та інших чинників. За збільшення щільності популяції у її особин з’являється тенденція до розселення, за зменшення — до звуження заселених територій. Розселення організмів може бути активним і пасивним. Активне - властиве тваринам, що мають ефективні засоби для самостійного пересування — польоту, бігу, плавання, повзання тощо. Найчастіше для укорінення виду (наприклад, птахів) на новому місці потрібен приліт певної кількості його особин. Однак можливе і незвичайно швидке розширення ареалу, яке складно пояснити об’єктивними причинами. Побутує думка, що на збільшення ареалу деяких перелітних птахів впливають екологічні чинники у період перельоту їх від місць зимівлі до місць гніздування. У холодні весни деякі особини певного виду під час повернення до місць гніздування припиняють переліт і починають розмножуватися значно південніше, ніж зазвичай. У теплі весни, навпаки, повертаючись з вирію, птахи можуть гніздуватися набагато північніше меж свого попереднього ареалу. Як наслідок, тварини (лось, дика свиня, козуля, заєць-русак, кріт, тхір) значно розширили ареали проживання, просунувшись у високі широти. Цьому посприяли не лише тепліші зими, а й істотне збільшення площі сільськогосподарських угідь, що допомагало тваринам вижити взимку. Пасивне розселення відбувається шляхом перенесення організмів вітром, течіями, іншими тваринами, людиною. Відповідно розрізняють такі способи пасивного розселення: гідрохорія— перенесення за допомогою течій чи плаваючих предметів; анемохорія — перенесення вітром; зоохорія — перенесення дрібних організмів іншими тваринами; антропохорія (завезення чи переселення організмів людиною).
Розселенню видів новими територіями сприяють природні зміни на межі ареалів деяких видів, де пролягала нездоланна перешкода. Деякі перешкоди розселенню тварин зникають унаслідок діяльності людини. Сухопутні тварини можуть долати ріки після побудови мостів. Так відбувалося розселення сірого ховраха. Материкові біоценози, як правило, насичені видами, тобто всі екологічні ніші зайняті. Отже, різноманітні способи розселення дають змогу тваринам освоювати нові місця поселення і розширювати ареал на територіях зі сприятливими умовами існування.
